Нестгорн

вершина в Бернських Альпах
(Перенаправлено з Нестхорн)

Нестгорн — це гора висотою 3 822 м.н.м. в Бернських Альпах, розташована в кантоні Вале на північ від міста Бриг. Гора вважається прихованою красою, оскільки її виразну вершину з крутими північними обривами можна прямо побачити лише з декількох позицій у долині.[2]

Нестгорн
Nesthorn
Нестгорн від Oberaletschhütte
Нестгорн від Oberaletschhütte
Нестгорн від Oberaletschhütte

46°24′48″ пн. ш. 7°55′33″ сх. д. / 46.413333333360775° пн. ш. 7.92583333336107820° сх. д. / 46.413333333360775; 7.92583333336107820Координати: 46°24′48″ пн. ш. 7°55′33″ сх. д. / 46.413333333360775° пн. ш. 7.92583333336107820° сх. д. / 46.413333333360775; 7.92583333336107820
Країна Швейцарія
Регіон Кантон Вале
Система Бернські Альпи
Тип гора
Висота 3 822 м.н.м.
Висота відносна 622 м[1]
Ізоляція 6,16 км
Перше сходження 18 вересня 1865
Маршрут західний гребінь
Нестгорн. Карта розташування: Швейцарія
Нестгорн
Нестгорн
Нестгорн (Швейцарія)
Мапа
CMNS: Нестгорн у Вікісховищі

Опис ред.

Нестгорн розташований у південній частині Бернських Альп та є частиною одного гірського хребта разом з горами Алечгорн (на північний схід від Нестгорну, найвища гора хребта) та Бічгорн (на захід). На захід від гори розташована долина Льоченталь, на схід — долина Алецького льодовика, а точніше — на північ та схід розташований льодовик Байх, що є рукавом льодовика Обералеч. Покриті фірнами обривчасті стіни Нестгорна падають прямо в цей льодовик. З заходу скелястий гребінь веде через перевал Гредечйох до Брайтгорну (3 785 м.н.м.). На південному схилі лежить льодовик Гредеч, який є північним краєм долини Гредечталь, класичного прикладу вузького трогу, довжиною 10 км, що розташована прямо на південь і поєднується з долиною Рони в 5 км на захід від Брига.

Альпінізм ред.

Вся група Бічгорн-Нестгорн у порівнянні з чотиритисячниками на північ мала значно менше уваги.[3].

Нестгорн був вперше підкорений 18 вересня 1865 року. Б.Джордж, Х.Мортімер з гідами Ульріхом та Крістіаном Альмером здійснили сходження по західному гребеню[4]

Стандартний маршрут і досі проходить по цьому гребеню, на який можна вийти через Гредечйох (3 508 м.н.м.). До самого ж Гредечйоху можна дістатися декількома шляхами:

  • або від прихистку Oberaletschhütte (2 640 м.н.м.) через численні льодовикові тріщини льодовика Байх (важкість за шкалою SAC — ZS-);
  • або від скиту Baltschiederklause (2 783 м.н.м.) через Бальтшідерліка (3 219 м.н.м.) та льодовик Гредеч (важкість за шкалою SAC — WS).[2]
 
Північна сторона

Інші маршрути, що частково дуже вимогливі, проходять по південному гребеню (важкість за шкалою SAC — S+) або північно-східному гребеню (важкість за шкалою SAC — S-).[2]

Підкорення північної стіни Нестгорну є справжній комбінований досвід — з одного боку майже вся стіна покрита розталим та змерзлим снігом, з іншого боку, граніти масиву Аар, що виходять на двох третинах стіни, у порівнянні з багатьма іншими стінами — міцні та хорошої якості.[5]

Примітки ред.

  1. http://www.swisstopo.admin.ch/internet/swisstopo/en/home.html [Архівовано 2009-07-09 у Wayback Machine.] Сайт Swisstopo
  2. а б в Ueli Mosimann: Hochtouren Berner Alpen — Vom Sanetschpass zur Grimsel. SAC-Verlag 1999. Seite 218 ff.
  3. Alpin — Das Bergwelt Magazin: Berner Oberland Hochtouren — Die andere Seite. Ausgabe Juli 2002, Seite 38-45. Olympia Verlag.
  4. John Ball, The Alpine Guide: Central Alps, 1869, p. 94
  5. Der Sommer 2003 und die Folgen: Auswirkungen der Klimaerwärmung auf klassische Routen in den Walliser und Berner Alpen. Beispiele: Berner Alpen

Див. також ред.

Примітки ред.

Посилання ред.