Відкрити головне меню

Архієпископ Нектарій (в миру Микола Самойлович Надєждін; 30 листопада 1819, Моршанськ — 7 вересня 1874, Харків) — архієпископ Російської православної церкви, єпископ Харківський і Охтирський.

Нектарій
Нектарий (Надеждин).jpg
Народився 12 грудня 1819(1819-12-12)
Моршанськ, Тамбовська область, Росія
Помер 19 вересня 1874(1874-09-19) (54 роки)
Харків, Російська імперія
Поховання Свято-Покровський монастир
Діяльність священик
Alma mater Київська духовна академія
Посада Єпископ
Конфесія православ'я

БіографіяРедагувати

Син диякона Тамбовської губернії. Навчався в Тамбовської духовної семінарії та Київській духовній академії, де прийняв чернечий постриг.

У 1843 році після закінчення курсу був висвячений в ієромонахи і служив по духовно-навчального відомству в Києві.

У 1850 року став архімандритом і настоятелем Київського пустельного Миколаївського монастиря.

З Києва був переведений на посаду ректора Новгородської семінарії, потім — Петербурзької семінарії.

У січні 1858 року був призначений редактором журналу «Духовна Бесіда», який в 1858—1876 рр. щотижня виходив при Петербурзькій духовній семінарії.

У травні 1859 року призначений ректором Петербурзької духовної академії та [єпископом Виборзьким, вікарієм Петербурзької єпархії.

У 1860 році призначений на Нижньогородську єпископську кафедру, яку займав протягом дев'яти років. Був організатором «Братства святого Іоанна Дамаскіна».

У 1867 році возведений в сан архієпископа.

З 1 липня 1865 до 1869 року присутність в Св. Синоді, де керував комітетами для складання нових статутів духовних семінарій, жіночих єпархіальних училищ і духовних академій.

21 січня 1869 був призначений на Харківську архієпископську кафедру, яку і займав до своєї смерті.

У 1873 року за гідне служіння Церкви був нагороджений орденом святого князя Олександра Невського.

7 вересня 1874 помер і похований в усипальниці Харківського Покровського монастиря.

ДжерелаРедагувати

  • Багалей Д., Миллер Д. История города Харькова за 250 лет существования (с 1655 p.), тт. І — II. — Харьков, 1905, 1912.