Нектарка червонобока
| Нектарка червонобока | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Nectarinia johnstoni Shelley, 1885 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Некта́рка червонобока[2] (Nectarinia johnstoni) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae). Мешкає в Східній і Центральній Африці. Вид названий на честь англійського дослідника і колоніального адміністратора Гаррі Гамільтона Джонстона[3].
Опис ред.
Довжина самців становить 25-30 см, враховуючи довгий хвіст, довжина самиць становить 14-15,5 см. Верхня частина тіла у самців зелена, металево-блискуча, обличчя, надхвістя, крила і хвіст чорні. Центральні стернові пера видовжені. Нижня частина тіла зелена, блискуча, нижня частина живота чорна, верхня частина живота з фіолетовим відтінком. У самиць верхня частина тіла бурувато-сіра, крила чорно-бурі, хвіст темно-коричневий. Нижня частина тіла білувата, поцяткована темними плямками. І у самців, і у самиць на боках червоні плями, помітні під час польоту, у самців вони більші. Молоді птахи подібні до самиць, однак червоні плями в їх забарвленні відсутні[4].
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:[5]
- N. j. johnstoni Shelley, 1885 — гори Абердер, гора Кенія (Кенія), Кіліманджаро (північна Танзанія);
- N. j. dartmouthi Ogilvie-Grant, 1906 — гори Рувензорі і Вірунґа (схід ДР Конго, південно-західна Уганда і західна Руанда);
- N. j. nyikensis Delacour, 1944 — гори Лівінгстона (південна Танзанія), плато Ньїка[en] (північно-східна Замбія і північне Малаві);
- N. j. itombwensis Prigogine, 1977 — гори Ітомбве (схід ДР Конго).
Поширення і екологія ред.
Червонобокі нектарки живуть на високогірних луках і пустищах та у високогірних чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 3000 до 4500 м над рівнем моря (хоча іноді трапляються на висоті 1900 м над рівнем моря). Живляться нектаром (зокрема нектаром гігантських лобелій Lobelia deckenii і Lobelia telekii, а також Dendrosenecio keniensis, Protea kilimandscharia і Aloe volkensii), комахами, павуками і дрібними равликами.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Nectarinia johnstoni.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 212. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Mann, Clive F.; Cheke, Robert A. (2010). Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Flowerpeckers, Spiderhunters and Sugarbirds of the World. Bloomsbury Publishing. с. 255—257. ISBN 978-1-4081-3568-6.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 26 грудня 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |