Незримі скрижалі Кобзаря

Незримі скрижалі Кобзаря (містика лицарства запорозького) — монографія українського літературознавця[джерело?], дослідника творчості Тараса Шевченка, ідеолога українського націоналізму Дмитра Донцова. Автор аналізує творчість Шевченка з позицій українського націоналізму.

«Незримі скрижалі Кобзаря (містика лицарства запорозького)»
Автор Дмитро Донцов
Мова українська
Видано 1961 рік, Торонто
Сторінок 266

Книга побачила світ у Торонто у 1961 році у видавництві «Гомін України». В Україні була перевидана в Українській видавничій спілці імені Юрія Липи 2009 року.

Історія написанняРедагувати

Уперше Дмитро Донцов звертається до дослідження творчості Тараса Шевченка у статтях «Компактна більшість і Шевченко» (Українська хата, № 1, 1914)[1] та «Шевченко і наша генерація» (Шляхи, № 3, 1916). У цих статтях Донцов виступає критиком трактування Шевченка діячами української соціалістичної і ліберальної інтелігенції як поета, який виступав виключно проти соціального гніту. Він відзначав: «Протест проти національного гніту — ось що робить з Шевченка поета, однаково зрозумілого і його сучасникам, і нам, і нашим нащадкам»[2][3].

Під час перебування Д. Донцова головним редактором журналів Літературно-науковий вістник та Вістник він написав серію шевченкознавчих статей «В мартівську річницю» (ЛНВ, 1925, № 5), «Пам’яті великого вигнанця» (ЛНВ, 1926, № 5), «Спростачений Прометей» (ЛНВ, 1929, № 1) «Козак із міліонна свинопасів» («Вістник», 1935, № 5), «Шевченко і Драгоманов» («Вістник», 1938, № 9).

ОцінкиРедагувати

К.ф.н., керівник Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова Олег Баган[4]:

"Дмитро Донцов належить до тих авторів класичної української літературної критики, творчість яких стала віховою і визначила на десятиліття стратегічні концепти естетичного думання для цілих генерацій. Майже впродовж цілого життя Донцов звертався до спадщини і постаті Тараса Шевченка: вглиблювався у її ідейні струмені, переосмислював значення, розширював параметри інтерпретацій. У підсумку він створив свою власну концепцію трактування творчості Кобзаря, пройняту філософськими ідеями ірраціоналізму, інтуїзму. Власне, виквітом цієї концепції можна вважати книгу «Незримі скрижалі Кобзаря»

У передмові до книги літературознавець, д.ф.н. Петро Іванишин зазначає.

«Загалом, „Незримі скрижалі Кобзаря“, мабуть, перша шевченкознавча монографія, де органічно поєднались інкультурована християнська ідея та ідея нації в межах націологічно-христологічного дискурсу. Його роботи — в дусі націоналізму — з лицарською пристрасністю плекають світовідчуття вільної людини, вчать осмисленої й відповідальної любові до України, культивують національно-державницьке мислення, утверджують самовідданість і жертовність у служінні нації»

ВиданняРедагувати

  • Донцов Д. Незримі скрижалі Кобзаря (Містика лицарства Запорозького). — Торонто: Гомін України, 1961.
  • Донцов Д. Незримі скрижалі Кобзаря (містика лицарства запорозького). Українська видавнича спілка імені Юрія Липи. Київ — 2009, 266 с.

ПриміткиРедагувати

  1. Електронна бібліотека "Культура України". elib.nlu.org.ua. Процитовано 2021-08-14. 
  2. Ігор Михайлин “Тарас Шевченко в літературній публіцистиці Дмитра Донцова” | Національна спілка письменників України Харківська обласна організація. kharkiv-nspu.org.ua (uk). 2014-11-11. Процитовано 2021-08-15. 
  3. Вікторія Колкутіна. Літературна есеїстика Дмитра Донцова: націософсько-герменевтичні аспекти. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальностю 10.01.01 – українська література. Процитовано 2021-08-15. 
  4. Дмитро Донцов: Незримі скрижалі Кобзаря (Містика лицарства запорозького) (1961). Процитовано 2021-09-16. 

ДжерелаРедагувати