Невидимка (роман Еллісона)
«Невидимка»[1] (англ. Invisible Man) — роман Ральфа Еллісона, що вийшов у видавництві «Рендом Хаус» 1952 року[2]. У ньому розглядаються багато соціальних та інтелектуальних проблем, з якими афроамериканці стикалися на початку XX століття, зокрема чорний націоналізм, взаємозв'язок між чорною ідентичністю і марксизмом і реформістська расова політика Букера Т. Вашингтона, а також питання індивідуальності та особистої ідентичності. Роман виграв Національну книжкову премію США в галузі художньої літератури 1953 року. 1998 року «Сучасна бібліотека» поставила «Невидимку» на 19-е місце у списку 100 найкращих англомовних романів XX століття[3]. Журнал Time заніс роман до списку «TIME 100 найкращих англомовних романів з 1923 по 2005 рік», назвавши його «типовою американською пікарескою XX століття», а не «расовим романом чи навіть романом виховання»[4]. Роман увійшов до списку Всесвітньої бібліотеки 100 найкращих книг усіх часів та народів, складеного Норвезьким книжковим клубом. Малкольм Бредбері та Річард Руланд визнають у ньому екзистенційне бачення з «абсурдністю, подібною до Кафки»[5]. Згідно з The New York Times, Барак Обама змоделював свої мемуари 1995 року «Мрії мого батька[en]» за романом Еллісона[6].
Автор | Ральф Еллісон |
---|---|
Мова | англійська |
Жанр | роман виховання, автобіографічний роман, соціально-психологічний роман, афроамериканська літератураd і наукова фантастика |
Видавництво | Random House |
Видано | 1953 і 14 квітня 1952 |
Примітки ред.
- ↑ Літературні експерти назвали 100 книг, які змінили історію людства. Тутка (укр.). 24 лютого 2019. Процитовано 14 жовтня 2022.
- ↑ Denby, David (12 квітня 2012). Justice For Ralph Ellison. The New Yorker. Процитовано 23 липня 2018.
- ↑ 100 Best Novels. Modern Library. Процитовано 19 травня 2014.
- ↑ Grossman, Lev (7 січня 2010). All-TIME 100 Novels. Time — через entertainment.time.com.
- ↑ Malcolm Bradbury and Richard Ruland, From Puritanism to Postmodernism: A History of American Literature. Penguin, 380. ISBN 0-14-014435-8
- ↑ Greg Grandin, «Obama, Melville, and the Tea Party». The New York Times, 18 January 2014. Retrieved on 17 March 2016.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Invisible Man(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|