Невидимка (роман Еллісона)

«Невидимка»[1] (англ. Invisible Man) — роман Ральфа Еллісона, що вийшов у видавництві «Рендом Хаус» 1952 року[2]. У ньому розглядаються багато соціальних та інтелектуальних проблем, з якими афроамериканці стикалися на початку XX століття, зокрема чорний націоналізм, взаємозв'язок між чорною ідентичністю і марксизмом і реформістська расова політика Букера Т. Вашингтона, а також питання індивідуальності та особистої ідентичності. Роман виграв Національну книжкову премію США в галузі художньої літератури 1953 року. 1998 року «Сучасна бібліотека» поставила «Невидимку» на 19-е місце у списку 100 найкращих англомовних романів XX століття[3]. Журнал Time заніс роман до списку «TIME 100 найкращих англомовних романів з 1923 по 2005 рік», назвавши його «типовою американською пікарескою XX століття», а не «расовим романом чи навіть романом виховання»[4]. Роман увійшов до списку Всесвітньої бібліотеки 100 найкращих книг усіх часів та народів, складеного Норвезьким книжковим клубом. Малкольм Бредбері та Річард Руланд визнають у ньому екзистенційне бачення з «абсурдністю, подібною до Кафки»[5]. Згідно з The New York Times, Барак Обама змоделював свої мемуари 1995 року «Мрії мого батька[en]» за романом Еллісона[6].

«Невидимка»
Автор Ральф Еллісон
Мова англійська
Жанр роман виховання, автобіографічний роман, соціально-психологічний роман, афроамериканська літератураd і наукова фантастика
Видавництво Random House
Видано 1953 і 14 квітня 1952

Примітки ред.

  1. Літературні експерти назвали 100 книг, які змінили історію людства. Тутка (укр.). 24 лютого 2019. Процитовано 14 жовтня 2022.
  2. Denby, David (12 квітня 2012). Justice For Ralph Ellison. The New Yorker. Процитовано 23 липня 2018.
  3. 100 Best Novels. Modern Library. Процитовано 19 травня 2014.
  4. Grossman, Lev (7 січня 2010). All-TIME 100 Novels. Time — через entertainment.time.com.
  5. Malcolm Bradbury and Richard Ruland, From Puritanism to Postmodernism: A History of American Literature. Penguin, 380. ISBN 0-14-014435-8
  6. Greg Grandin, «Obama, Melville, and the Tea Party». The New York Times, 18 January 2014. Retrieved on 17 March 2016.