Невара Іван Миколайович
Невара Іван Миколайович (5 липня 1954 — 28 жовтня 1981) — радянський військовик, учасник афганської війни. Посмертно нагороджений орденом Червоної зірки.
| Невара Іван Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народження |
5 липня 1954 Комісарове, Великобурлуцький район, Харківська область, Українська РСР, СРСР |
| Смерть |
28 жовтня 1981 (27 років) Ханабад[d], Ханабад[d], Кундуз, Афганістан |
| Поховання | Міське кладовище № 7 (Харків)d |
| Країна |
 СРСР |
| Освіта | Харківське вище військове командно-інженерне училище |
| Партія | КПРС |
| Звання |
 Старший лейтенант авіації |
| Формування | 146-й окремий гелікоптерний загін |
| Нагороди |
 |
Життєпис ред.
Народився 7 липня 1954 року у селі Комісарове Великобурлуцького району Харківської області в родині українських службовців[1]. Згодом родина переїхала до Харкова, де Іван навчався у місцевій школі, а потім і в електромеханічному технікумі. Він хотів, як батько, стати пілотом, тому по закінченню технікуму поступив до Харківського вищого авіаційно-інженерного військового училища.
У лавах Радянської армії з 15 липня 1974 року. Був призначений служити у гарнізоні вертолітників Київського військового округу. Там же вступив до КПРС[2].
У липні 1981 прибув офіцером до Афганістану. Служив бортовим авіаційним техніком гелікоптера Мі-24Д у 146-му окремому гелікоптерному загоні[3]. 28 жовтня 1981 року відправився у свій останній політ. Він у складі екіпажу успішно виконав завдання з прикриття військової колони на маршруті Талукан — Кишим. Повертаючись на аеродром, гелікоптер був збитий супротивником з великокаліберного кулемета над містом Ханабад[en] в провінції Кундуз. Машина втратила керування, врізалася у землю, вибухнула та згоріла. Вибухом екіпаж було викинуто з кабіни. Тіло Івана Невари сильно постраждало від вогню. Разом з ним загинули сумчани Микола Добровольський та Сергій Москвичев[1][4].
Похований на сьомому міському кладовищі Харкова.
Нагороди ред.
- орден Червоної Зірки (6 травня 1982)[2]
Пам'ять ред.
.jpg)
- Його ім'я викарбуване на одній з плит Меморіального комплексу пам'яті воїнів України, полеглих в Афганістані у Києві[5].
- Його ім'я викарбуване на одній з плит Меморіалу пам'яті воїнів-інтернаціоналістів у Харкові[6].
- Його ім'я викарбуване на Пам'ятному знаці воїнам-інтернаціоналістам у Великому Бурлуці.
- Меморіальна дошка у Харкові за адресою проспект Перемоги 74.
Примітки ред.
- ↑ а б Книга Памяти о советских воинах, 1999.
- ↑ а б Шкварко, 1995.
- ↑ ArtOfWar. Береснев Эдуард Викторович. Афганистан, 1981 год. artofwar.ru. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
- ↑ Добровольский Николай Николаевич СУМСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ «СОВЕАФ» (СПІЛКА ВЕТЕРАНІВ АФГАНІСТАНУ). usva.com.ua. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Памятник воинам-афганцам (Киев). Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
- ↑ Мемориал памяти воинам-интернационалистам в Сквере Воинов-Интернационалистов, г. Харьков. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 22 червня 2019.
Джерела ред.
- Чорні тюльпани. Афганський мартиролог України / О. Г. Мусієнко. — Київ : Столиця, 1999. — 560 с. — ISBN 966-95583-0-1.
- Шкварко І. П. Невара Іван Миколайович // Біль пам'яті: книга пам'яті про воїнів Харківщини, загиблих в Афганістані. — Харків : РВП "Оригінал", 1995. — С. 294—295. — 494 с. — ISBN 5-7707-2089-1.
- Книга Памяти о советских воинах, погибших в Афганистане : [рос.]. — Москва : Военное издательство, 1999. — Т. II М-Я. — 712 с. — ISBN 5-203-01484-1.