На Західному фронті без змін (фільм, 1930)

фільм 1930 року

«На Західному фронті без змін» (англ. All Quiet on the Western Front) — чорно-біла докодексова епічна військова драма 1930 року, знята режисером Льюїсом Майлстоуном. Екранізація твору Еріха Марії Ремарка «На Західному фронті без змін».

«На західному фронті без змін»
англ. All Quiet on the Western Front
Кіноплакат фільму, створений Карой Гросом[en][1]
Жанр військова драма
Режисер Льюїс Майлстоун
Продюсер Карл Леммле (молодший)
Сценарист Максвел Андерсон (адаптація і діалоги),
Джордж Еббот (сценарій),
Дел Ендрюс (адаптація),
Чарльз Ґарднер Салліван[en]
На основі Еріх Марія Ремарк — «На Західному фронті без змін»
У головних
ролях
Луїс Волхайм,
Лью Ейрс,
Джон Рей
Оператор Артур Едісон,
Карл Фройнд,
Тоні Гаудіо
Композитор Сем Перрі,
Хайнц Румхельд
Монтаж Едгар Адамс,
Едвард Л. Кан,
Мілтон Керрат
Художник Чарльз Д. Голл[en] ,
Вільям Р. Шмідт
Кінокомпанія Universal Pictures
Дистриб'ютор Universal Pictures
Тривалість 152 хв.[2]
138 хв.[3]
133 хв. (версія для телебачення)
Мова англійська,
німецька,
французька
Країна США США
Рік 1930
Дата виходу США 21 квітня 1930[2]
Кошторис $1.2 млн.[4]
Касові збори $3 млн.[5]
IMDb ID 0020629
CMNS: На Західному фронті без змін у Вікісховищі

У 1990 році ця кінокартина була включена до Національного реєстру фільмів США як така, що вважається «культурно, історично чи естетично значущою»[6][7]. Через реалістичність зображення жахіть під час Першої світової війни, Американський інститут кіномистецтва у 1998 році включив цей фільм у список «100 найкращих американських фільмів за 100 років»[2]. Через десять років, у 2008, «На західному фронті без змін» поставили на сьоме місце серед епічних фільмів у списку «10 найкращих американських фільмів у 10 класичних жанрах»[8][9]. Цей фільм став першим, який отримав кінопремію «Оскар» як за «Найкращий фільм», так і за «Найкращу режисерську роботу». Також, це перший переможець у номінації «Найкращий фільм», заснований на романі. Оскільки фільм був опублікований у 1930 році, він перейде суспільне надбання 1 січня 2026 року, після закінчення терміну дії авторських прав на роман у 2024 році[10].

Сюжет ред.

  Ця історія не є ні обвинуваченням, ні сповіддю, ні пригодою, бо смерть не є пригодою для тих, хто дивиться їй в обличчя. Це тільки спроба розповісти про покоління, яке погубила війна, про тих, хто став її жертвою, навіть якщо врятувався від снарядів  

У Німеччині відбуваються військові паради, рідні проводжають своїх дітей та синів на війну. Оголошується загальна мобілізація. Всі сприймають це за свято і вважають, що війна буде короткою, блискавичною і переможною…

Головний герой картини, Пауль Боймер, який має неабиякі літературні здібності, натхненний патріотичними промовами шкільного вчителя, заправленими німецьким шовінізмом, першим зголошується добровільно йти до армії. Його вчинок повторив і весь клас. Вчитель насолоджується своєю перемогою, бо він розпалив патріотичний вогонь у серцях молодиків, навіть не розуміючи, що через його обмежений світогляд і дешеву пропаганду майже всі вони загинуть.

Молоді хлопці, які ще не закінчили школу, захоплені пафосними закликами свого вчителя, просто від шкільної парти йдуть добровольцями на фронт, бажаючи віддати життя за свою Вітчизну і насолоджуючись мріями про майбутні славетні подвиги на фронті й воїнською славою.

Юнаки, які не пізнали ще всієї гіркоти життя і маючи ідеалістичні та романтичні уявлення про світ, вже у військовому навчальному таборі віч-на-віч стикаються з жорстокою реальністю, всіма ідіотичними проявами мілітаризму. Хіммельштосс, що був ще три дні тому простим листоношею, стає унтерофіцером (як офіцер запасу), який відкрито знущається з хлопців та вимагає від них беззаперечного виконання наказів. Жалюгідний вискочка, який тепер став командиром, дає перші паростки тотального розчарування у душах молодих людей.

Перед вирушенням на фронт молодики вигадують спосіб помститися Хіммельштоссу: вночі, коли він був на підпитку, вони вдягають на нього мішок та дають йому стусанів, а потім кидають у багнюку.

Вже в перший день бойових дій добровольці зіштовхуються з продовольчою проблемою. Хлопці змогли поїсти лише після того, як один із досвідченіших солдатів — Станіслав, завдяки своїй вправності поцупив свинину з продовольчого вагона.

У ролях ред.

Нагороди та номінації ред.

Нагороди ред.

Номінації ред.

Цікаві факти ред.

Аудіоуривки монологів з цього фільму були використані у пісні «The Hundred Days Offensive» (укр. Стоденний наступ) українського блек-дез-метал гурту «1914». Композиція увійшла до їхнього другого альбому «The Blind Leading the Blind»[11][12].

Примітки ред.

  1. Nourmand, Tony (2013). 100 Movie Posters: The Essential Collection (англ.). Reel Art Press. с. 276—277. ISBN 978-0-9572610-8-2.
  2. а б в All Quiet on the Western Front (1930) | AFI Calalog. Американський інститут кіномистецтва (англ.). Процитовано 6 травня 2024.
  3. All Quiet on the Western Front (1930). BFI (англ.). Процитовано 6 травня 2024.
  4. All Quiet on the Western Front. Box Office Mojo (англ.). Процитовано 6 травня 2024.
  5. All Quiet on the Western Front, Overview. Movie Guy 24/7 (англ.). Архів оригіналу за 17 березня 2013. Процитовано 14 квітня 2013.
  6. Gamarekian, Barbara; Times, Special To the New York (19 жовтня 1990). Library of Congress Adds 25 Titles to National Film Registry. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 6 травня 2024.
  7. Complete National Film Registry Listing | Film Registry | National Film Preservation Board | Programs | Library of Congress. Library of Congress, Washington, D.C. 20540 USA. Процитовано 6 травня 2024.
  8. Американський Інститут Кіномистецтва (18 червня 2008). AFI Crowns Top 10 Films in 10 Classic Genres. ComingSoon.net (амер.). Процитовано 6 травня 2024.
  9. AFI’s 10 TOP 10. American Film Institute (англ.). Процитовано 6 травня 2024.
  10. Public Domain Day 2024 | Duke University School of Law. web.law.duke.edu (англ.). Процитовано 6 травня 2024.
  11. 1914 – The Blind Leading The Blind. Daily Metal (рос.). 26 жовтня 2018. Процитовано 14 березня 2024.
  12. 1914 - The Blind Leading the Blind - Encyclopaedia Metallum: The Metal Archives. www.metal-archives.com. Процитовано 14 березня 2024.