Відкрити головне меню

Націоналістичні та регіоналістські рухи в Іспанії

Регіони Іспанії з різними правовими системами у 1850 році

Націоналістичні та регіоналістські рухи в Іспанії — це течії, що виступають за більшу автономію чи незалежність регіонів та народів Іспанії і захист їхніх мов та культур.

Історія та сучасний станРедагувати

Як і український націоналізм початку ХХ століття, національні рухи народів Іспанії поєднували ідеї національного та соціального визволення. Лівий характер периферійних націоналізмів Іспанії зміцнів під час протистояння правій диктатурі Франсіско Франко. Після переходу Іспанії до демократії у 1970-1980-х роках національні рухи Іспанії отримали можливість легального розвитку.

За постфранкістською конституцією 1978 року Іспанія була поділена на автономні громади, які приблизно відповідають історичним та національним регіонам держави. Більшість національних та регіоналістських рухів відповідають автономним громадам, проте інколи вони можуть виступати за автономію менших регіонів, претендувати на частини інших громад, або конкурувати на одній території.

Національні рухи в Іспанії перебувають на різних ступенях розвитку. Каталонський та баскський національні рухи домоглися реалізації мовних та культурних прав та перебувають на межі створення незалежних держав. Галісійський та арагонський націоналізми борються за мовні та автономні права. Регіональні або національні рухи деяких інших регіонів Іспанії домагаються визнання мовної та етнічної окремішності, збереження регіональної культури, передачі повноважень регіональній владі, або виокремлення нових автономних громад чи провінцій. У різних регіонах вплив таких рухів коливається від більшості у регіональних парламентах до рівня маргінальних політичних груп, не представлених у жодній раді.

Прапори багатьох національних рухів утворенні доданням зірки до прапору автономної громади (кат. estelada, естелада — «зірчастий [прапор]»).

Іспанський націоналізмРедагувати

  •     Іспанський націоналізм (еспаньйолізм) — загальноіспанський націоналізм, що виступає за єдність країни.
  •   Паніспанізм — рух за єдність усіх іспаномовних країн та країв, зокрема Іспанії та латиноамериканських держав.

Націоналізм народів ІспаніїРедагувати

 
Підтримка націоналістичних партій на місцевих виборах 2011–2012 років

Регіоналізм в ІспаніїРедагувати

 
Підтримка регіоналістських партій на місцевих виборах 2006–2009 років

БібліографіяРедагувати

  • Conversi, D. (1997). The Basques, the Catalans, and Spain: Alternative routes to nationalist mobilisation. Reno: University of Nevada Press.
  • Gillespie, R., & Gray, C. (Eds.). (2015). Contesting Spain? The Dynamics of Nationalist Movements in Catalonia and the Basque Country. Routledge.
  • Bonells J., Frau M. (2001). Les Nationalismes espagnols: (1876–1978). Paris: Éditions du Temps.
  • Guereña, J.-L., Muñoz, M.M. (eds.) (2006), Los nacionalismos en la España contemporánea. Ideologías, movimientos y símbolos. Málaga, Centro de Ediciones de la Diputación de Málaga
  • Moreno, L. (2001). The federalization of Spain. London: F. Cass.
  • Núñez, X. M. (1992). Historical research on regionalism and peripheral nationalism in Spain: a reappraisal (Vol. 6). European University Institute.
  • Schrijver, F. J. (2007). Regionalism after regionalisation: Spain, France and the United Kingdom. Amsterdam: Amsterdam University Press.
  • Smith, A., & Mar-Molinero, C. (1996). Nationalism and the Nation in the Iberian Peninsula: Competing and conflicting identities. Oxford