Національні парки Тайваню

Національні парки Тайваню є охоронюваними територіями природи, дикої природи та історії під їх поточною юрисдикцією. На даний момент у Тайвані дев'ять національних парків, усі підпорядковані Міністерству внутрішніх справ. Ці національні парки займають 7 489,49 км2 (8,06162×1010 sq ft). 3 103,76-км2 (3,34086×1010 sq ft) загальна площа суходолу становить близько 8,6 % всієї території країни.

Національний парк Янміншань

Перші національні парки були призначені для створення в 1937 році, коли Тайвань перебував під владою Японії, хоча формально ними ніколи не керували.[1] Після Другої світової війни заклики до захисту природного середовища зустріли спротив через пріоритетність економічного розвитку.[2] Закон про національний парк був прийнятий у 1972 році, а перший національний парк був створений у 1984 році.[3]

Національні парки не слід плутати з національними мальовничими районами. Національні мальовничі території перебувають у віданні Бюро туризму Міністерства транспорту та зв'язку.[4] Існують також різні філософії, які керують розвитком двох типів територій. Для національного парку наголос робиться на збереженні природних і культурних ресурсів, а розвиток для використання людиною є другорядним пріоритетом.[4]

Історія ред.

Перші national parks (яп. 國立公園, Kokuritsu Kōen) на Тайвані були заплановані 27 грудня 1937 року генерал-губернатором Seizō Kobayashi (яп. 小林躋造). Це було, коли Тайвань перебував під владою Японії, тому три національні парки мали стати національними парками Японської імперії.

Назва Японська Тайванська Сьогоднішній еквівалент
Національний парк Дайтон 大屯國立公園 Toā-tūn Kok-li̍p Kong-hn̂g Національний парк Янміншань
Національний парк Нітака-Арісан 新高阿里山國立公園 Sin-ko A-lí-san Kok-li̍p Kong-hn̂g Національний парк Юйшань і Національна мальовнича зона Алішань
Національний парк Цугітака-Тароко 次高タロコ國立公園 Chhù-ko Thài-ló͘-koh Kok-li̍p Kong-hn̂g Національний парк Тароко і Національний парк Шейпа

Правова основа для цих національних парків більше не була чинною, коли Японія вийшла з Тайваню в 1945 році після Другої світової війни. Однак ці заплановані національні парки лягли в основу подальшого створення національних парків.[1]

Сучасні національні парки Тайваню ред.

Зараз на Тайвані дев'ять національних парків. Існує також один національний природний парк, який призначений для територій з меншими ресурсами порівняно з повним національним парком.

Назва Китайська Мандаринська Тайванська Хакка Дата Площа Опис Зображення
Національний парк Кеньдін 墾丁國家公園 Kěndīng Guójiā Gōngyuán Khún-teng Kok-ka Kong-hn̂g Khén-tên Koet-kâ Kûng-yèn Січень 1, 1984 332,90 км2 (82 261,4 acres), 180.84 км2 суходолу, та 152.06 км2 води Розташований на південній частині Тайваню, це також найстаріший національний парк на Тайвані (повіт Піндун). Кеньдін відомий своїми тропічними кораловими рифами та перелітними птахами.  
Національний парк Юйшань 玉山國家公園 Yùshān Guójiā Gōngyuán Gio̍k-san Kok-ka Kong-hn̂g Ngiu̍k-sân Koet-kâ Kûng-yèn Квітень 6, 1985 1 031,21 км2 (254 817,5 acres) Найбільший національний парк Тайваню, розташований в центральній частині острова. Його названо на честь гори Юйшань (Юйшань буквально означає «Нефритова гора»), яка є найвищою вершиною у Східній Азії заввишки 3,952 метри.  
Національний парк Янміншань 陽明山國家公園 Yángmíngshān Guójiā Gōngyuán Iûⁿ-bêng-soaⁿ Kok-ka Kong-hn̂g Yòng-mìn-sân Koet-kâ Kûng-yèn Вересень 16, 1985 113,38 км2 (28 016,8 acres) Найпівнічніший національний парк на острові Тайвань; має вулканічну форму рельєфу. Янміншань відомий своїми гарячими джерелами та геотермальним явищем. Щовесни Янміншань також має сліпучий сезон квітів. Розташована частково в Тайбеї і частково в Новому Тайбеї.  
Національний парк Тароко 太魯閣國家公園 Tàilǔgé Guójiā Gōngyuán Thài-ló͘-koh Kok-ka Kong-hn̂g Thai-lû-kok Koet-kâ Kûng-yèn Листопад 28, 1986 920 км2 (227 337,0 acres) Чудова мармурова ущелина, прорізана річкою Ліу, створюючи один із найдивовижніших пейзажів у світі. Це також дім корінного населення народу тароко. Тароко розташований на сході Тайваню.  
Національний парк Шейпа 雪霸國家公園 Xuěbà Guójiā Gōngyuán Soat-pà Kok-ka Kong-hn̂g Siet-pa Koet-kâ Kûng-yèn Липень 1, 1992 768,5 км2 (189 900,5 acres) Розташований в північній центральній частині острова Тайвань, в повітах Сіньчжу і Мяолі. Він охоплює Сюешань (Сніжну гору), другу за висотою гору Тайваню та Східної Азії, і гору Дабадзянь.  
Національний парк Цзіньмень 金門國家公園 Jīnmén Guójiā Gōngyuán Kim-mn̂g Kok-ka Kong-hn̂g Kîm-mùn Koet-kâ Kûng-yèn Жовтень 18, 1995 35,29 км2 (8 720,3 acres) Розташований на острові недалеко від узбережжя континентального Китаю, він включає відомі історичні поля битв у Цзіньмені. Він також відомий своєю водно-болотною екосистемою та традиційними фуцзянськими будівлями, які сягають часів Династія Мін.  
Національний парк Атол Донгша 東沙環礁國家公園 Dōngshā Huánjiāo Guójiā Gōngyuán Tang-soa Khoân-ta Kok-ka Kong-hn̂g Tûng-sâ Fàn-chiâu Koet-kâ Kûng-yèn Жовтень 4, 2007 3 536,68 км2 (873 932,7 acres), включаючи 1.79 км2 суходолу Перший морський національний парк Тайваню. Атол і прилеглі води забезпечують багате біорізноманіття морського життя риб, медуз, кальмарів, Лимонної акули гострозубої, та скатів до морських черепах, дюгонів, та китоподібними (дельфінів і китів). Через сувору політику охорони наразі він не відкритий для громадського туризму.  
Національний парк Тайцзян 臺江國家公園 Táijiāng Guójiā Gōngyuán Tâi-kang Kok-ka Kong-hn̂g Thòi-kông Koet-kâ Kûng-yèn Грудень 28, 2009 393,1 км2 (97 137,1 acres), 49.05 км2 суходолу, та 344.05 км2 води Розташований на південному заході Тайваню на узбережжі Тайнаню. Припливно-відливний ландшафт парку є однією з його найбільш характерних рис. Близько 200 років тому значна частина парку була частиною внутрішнього моря Тайцзян. У болотах південного Тайваню процвітає велика різноманітність морського життя, включаючи 205 видів молюсків, 240 видів риб і 49 видів крабів.  
Національний морський парк Південний Пенху 澎湖南方四島
國家公園
Pénghú Nánfāng Sìdǎo Guójiā Gōngyuán Phêⁿ-ô͘ Lâm-hong Sù-tó

Kok-ka Kong-hn̂g
Phàng-fù Nàm-fông Si-tó

Koet-kâ Kûng-yèn
Жовтень 18, 2014 358,44 км2 (88 572,5 acres), включаючи 3.70 km2 суходолу Розташований на півдні островів Пенху. У морях навколо острівців є великі скупчення коралів акропора, а також різноманіття риб і черепашок, що живуть серед рифів. Острівці також відомі чудовими базальтовими територіями та унікальні будинки з низьким дахом, побудовані ранніми мешканцями з коралового каменю та базальту.[5]  

Національний природний парк ред.

Назва Китайська Мандаринська Тайванська Хакка Дата Площа Зображення
Національний природний парк Шушань 壽山國家自然公園 Shòushān Guójiā Zìrán Gōngyuán Siū-san Kok-ka Chū-jiân Kong-hn̂g Su-sân Koet-kâ Chhṳ-yèn Kûng-yèn 6 грудня 2011 р. 11,23 км2 (2 775,0 acres)  

Пропоновані національні парки ред.

Було запропоновано ще п'ять національних парків, але плани створення були призупинені через протидію:

Пропонований національний природний парк ред.

Був запропонований ще один національний природний парк, але плани створення були призупинені через спротив:

Примітки ред.

  1. а б (кит.). Construction and Planning Agency, Ministry of the Interior, Taiwan. 2 лютого 2021 https://np.cpami.gov.tw/%E9%97%9C%E6%96%BC%E5%9C%8B%E5%AE%B6%E5%85%AC%E5%9C%92/%E7%99%BC%E5%B1%95%E5%8F%B2/110-2009-08-11-09-50-14.html. Процитовано 21 березня 2021. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  2. (кит.). Construction and Planning Agency, Ministry of the Interior, Taiwan. 4 лютого 2021 https://np.cpami.gov.tw/%E9%97%9C%E6%96%BC%E5%9C%8B%E5%AE%B6%E5%85%AC%E5%9C%92/%E7%99%BC%E5%B1%95%E5%8F%B2/111-%E4%BA%8C%E6%88%B0%E5%BE%8C%E6%99%82%E6%9C%9F%E7%99%BC%E5%B1%95%E5%8F%B2.html. Процитовано 21 березня 2021. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  3. Reference on Act Title from Kinmen Park website
  4. а б Taiwan's National Scenic Areas: Balancing Preservation and Recreation. Academia Sinica. 1 червня 1995.
  5. Beauty of south Penghu islets on display at new national park. Central News Agency. 18 жовтня 2014. Процитовано 21 жовтня 2014.

Посилання ред.