Національна бібліотека Румунії

Національна бібліотека Румунії (рум. Biblioteca Națională a României, BNaR, в минулому Центральна державна бібліотека) — найбільша бібліотека в Румунії, розташована у Бухаресті. За понад 100 років існування носила різні назви, залежно від політичного режиму в країні. Фонд бібліотеки становить близько 13 000 000[1] бібліографічних одиниць енциклопедичного характеру. До фондів належать поточні фонди (видання румунських та іноземних книг, газет і журналів) і фонди спеціальних колекцій (бібліографії, рукописи, історичні архіви, стара румунська періодика, марки, фотографії, карти, аудіо-візуальні матеріали). Бібліотека має свої філії в містах Алба-Юлія та Крайова.

Національна бібліотека Румунії
рум. Biblioteca Naţională a României

Dâmbovița National Library of Romania.jpg

Будівля національної бібліотеки Румунії
Країна: Flag of Romania.svg Румунія
Тип: національна бібліотека
Адреса Бухарест
Заснована 1859
Філії: 2
Фонди: 13 млн од. зберігання
Сайт: www.bibnat.ro (рум.)

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Попередня будівля бібліотеки (до 2012 року)
Нова будівля бібліотеки у 2007 році, до відновлення будівництва у 2009 році

ІсторіяРедагувати

Національна бібліотека Румунії веде свою історію від бібліотеки коледжу Святого Сави[ro], однієї з найстаріших і знакових бібліотек Румунії. Її було засновано 1859 року, коли 1000 книг французькою мовою були поміщені в архів. Після об'єднання Румунії в єдину державу в тому ж році бібліотека отримує національний статус (Національна та Центральна бібліотека, рум. Bibliotecă Naţională şi Bibliotecă Centrală). 1864 року вона стала називатися Центральною бібліотекою держави (рум. Biblioteca Centrală a Statului)

У році 1864 офіційною назвою бібліотеки стало Центральна державна бібліотека, ці назва і статус зберігалися до 1901,[2] коли бібліотеку було розформовано. Колекції бібліотеки було передано Бібліотеці Румунської академії[ro], яка отримала статус національної.

У році 1955 році була створено нову[3] Державну центральну бібліотеку, що виконувала роль головної бібліотеки країни, відповідно до стандартів ЮНЕСКО[4]. Нова Державна центральна бібліотека отримала частину фондів, що раніше належали старій Центральній державній бібліотеці.

У 1962 році Бібліотека Баттяні[ro] в Алба-Юлії стала філією Центральної державної бібліотеки.[5]

Після подій грудня 1989 року, у січні 1990, Центральна державна бібліотека змінали назву на Національна бібліотека Румунії.

У 1990 році Бібліотека Омніа у Крайові стала другою філією Національної бібліотеки Румунії.[6]

Старе приміщенняРедагувати

Першим місцем розташування Центральної державної бібліотеки була будівля Палацу біржі[ro] в старому центрі Бухареста, недалеко від Університетської площі[ro].

У той час, Національна бібліотека Румунії використовує й інші приміщення, наприклад, маєток Йонела Бретіану, що є історичною пам'яткою.[7]

Нова будівляРедагувати

Нова будівля Національної бібліотеки[8], на бульварі Єдності 22, у Бухаресті, була спроектована давно, але не завершена до 1989 року.[9] Після революції будівля мала бурхливу історію[10]


Поки будівля стояла недобудованою, внаслідок невиділення коштів на будівництво, частини об'єкта деградували, а будівельні матеріали розкрадалися. У 2002 році вибухнув великий суперечка навколо будівництва, після його передачі його було передано у відомство RAAPPS для перетворення на резиденцію уряду. Від цього плану зрештою відмовилися.

У 2006 році Міністерством культури було прийнято рішення про перетворення будівлі на культурний центр та Національну бібліотеку.[11] Реально роботи почалися навесні 2009 року.[12]

У травні 2010 року, депутат PDL Silviu Prigoană[en] висунув пропозицію розмістити в цьому будинку Парламенту Румунії, але його ініціатива не була підтримана.[12]

Будівництво завершила компанія Aedificia Carpați[ro], яка виграла на це тендер, на суму 69 млн леїв, без ПДВ, кінцева вартість інвестицій склала 106 мільйонів євро.[13]

22 квітня 2012 року, патріарх Данило Румунської православної церкви освятив нову будівлю Національної бібліотеки Румунії[14], яку відкрили для відвідувачів 23 квітня 2012 року[15].

Бібліотека має 14 читальних залів і понад 12 мільйонів книг. У будівлі працює Національний центр патології та реставрації документів.[13]

ПриміткиРедагувати

  1. Biblioteca Nationala a Romaniei. www.bibnat.ro. Архів оригіналу за 14 березня 2009. Процитовано 10 листопада 2018. 
  2. Reflecţii din sala de lectură a Bibliotecii Naţionale. jurnalul.ro. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 10 листопада 2018. 
  3. Рішення Ради міністрів №1193 від 25.06.1955
  4. Scurt istoric. www.bibnat.ro. Biblioteca Nationala a Romaniei. Процитовано 10 листопада 2018. 
  5. Filiala Biblioteca Batthyaneum. www.bibnat.ro. Biblioteca Nationala a Romaniei. Процитовано 10 листопада 2018. 
  6. Filiala Biblioteca Omnia. www.bibnat.ro. Biblioteca Nationala a Romaniei. Процитовано 10 листопада 2018. 
  7. Bucureştiul uitat. Biblioteca Ionel I.C. Brătianu stă să cadă.. jurnalul.ro. Процитовано 10 листопада 2018. 
  8. Reportaj de la deschiderea Bibliotecii Nationale. Intre "e superba" si "nu e foarte faina". Wall-Street (ro-RO). 1335209216. Процитовано 10 листопада 2018. 
  9. Biblioteca Naţională, de la deţinuţii din Palatul Justiţiei la un sediu de cinci stele. historia.ro. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 10 листопада 2018. 
  10. Sediul Bibliotecii Nationale, scos din domeniul public al statului. Wall-Street (ro-RO). 1283463000. Процитовано 10 листопада 2018. 
  11. Proaspăt renăscută din cenușa comunismului, Biblioteca Națională a României și-a deschis porțile pentru public (FOTO). b1.ro (рум.). Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 10 листопада 2018. 
  12. а б CĂLĂTORIE VIRTUALĂ în Biblioteca Naţională, cel mai mare mall cultural din România. Gandul.info (ro-RO). Процитовано 10 листопада 2018. 
  13. а б Biblioteca Națională, la dispoziția publicului cititor. mondonews.ro (рум.). Процитовано 10 листопада 2018. 
  14. Patriarhul Romaniei a sfintit noul sediu al Bibliotecii Nationale. www.crestinortodox.ro (рум.). Процитовано 10 листопада 2018. 
  15. Biblioteca Naţională intră în casă nouă. jurnalul.ro. Архів оригіналу за 30 квітня 2012. Процитовано 10 листопада 2018. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати