Вікіпедія

Нафтогін Баку — Новоросійськ

Нафтогі́н Баку́–Новоросі́йськ (також відомий як Північний маршрутний експортний нафтогін) — нафтогін завдовжки 1330 км, який прямує від Сангачальського терміналу поблизу Баку до Новоросійського терміналу на узбережжі Чорного моря, Росія. Азербайджанською ділянкою трубопроводу управляє Державна нафтова компанія Азербайджанської Республіки (SOCAR), а російською — Транснефть.[1]

Нафтогін Баку — Новоросійськ
Країна  Азербайджан
Початкова точка маршруту Баку
Дата/час прийняття в експлуатацію 1997
Розташування кінцевого пункту Новоросійськ
Довжина або відстань 1347 км
CMNS: Нафтогін Баку — Новоросійськ у Вікісховищі
Нафтогін на мапі

Історія

ред.

Контракт про транспортування азербайджанської нафти через територію Росії до чорноморського порту Новоросійськ підписано 18 лютого 1996 року. Тристоронній контракт укладено між Азербайджанською міжнародною операційною компанією[en], SOCAR і Транснафтою. Транспортування нафти нафтогоном розпочато 25 жовтня 1997 року.[2]

6 грудня 2006 року, після суперечки щодо постачання природного газу з Росії, Азербайджан оголосив, що з 1 січня 2007 року він припинить експорт азербайджанської нафти нафтогоном Баку — Новоросійськ. [3] Хоча SOCAR і далі скорочувала постачання нафти нафтогоном, Азербайджанська міжнародна операційна компанія «Новоросійський трубопровід» припинила використання трубопроводу з 1 квітня 2007 року, і SOCAR став новим оператором азербайджанської ділянки.

SOCAR тимчасово припинив постачання нафти нафтогоном у лютому 2008 року через розбіжності в ціні з Транснафтою.[1] Пізніше того ж року розбіжності були вирішені, і SOCAR відновив прокачування нафти на старих умовах угоди. У серпні 2008 року транспортування нафти нафтогоном Баку — Новоросійськ було значно збільшено через саботаж у Туреччині та конфлікт у Грузії, що призвело до тимчасового закриття конкуруючих нафтогонів Баку — Джейхан і Баку — Супса. Станом на 2013 рік нафтогін Баку — Новоросійськ залишається в експлуатації, хоча обсяги нафти, що прокачується ним, відносно невеликі. У 2012 році SOCAR експортувала за всіма маршрутами 25 млн тонн нафти. З них тільки 2 млн тонн було експортовано нафтогоном Баку — Новоросійськ. Решта 20 мільйонів і 3 мільйони тонн були експортовані за маршрутами Баку — Джейхан і Баку — Супса відповідно.[4] Сира нафта, що транспортується нафтогоном Баку — Новоросійськ, розробляється в рамках «Early Oil Project», першої стадії більшого проєкту Азері — Чираг — Гюнешлі (ACG).[5]

З березня по липень 2019 року нафтогін був закритий на ремонт.[6] У жовтні 2020 року, згідно з азербайджанськими джерелами, нафтогін був об'єктом збройних нападів вірменських військ.[7][8] У січні 2021 року було підписано угоду між SOCAR і «Транснефтью» про транспортування понад 1 мільйона тонн нафти через нафтогін, але з січня по 15 лютого 2021 року нафта не проходила через трубопровід (натомість нафта прямувала через Туреччину).[9]

Маршрут

ред.

Нафтогін Баку — Новоросійськ має завдовжки 1330 км, з яких 231 км прокладено в Азербайджані.[2] У Росії нафтогін проходить через Дагестан. Початковий маршрут пролягав також через Чечню, оскільки він використовував наявні трубопроводи Грозний — Баку та Грозний — Новоросійськ.[10][11][12] Однак під час Другої чеченської війни чеченська ділянка трубопроводу була закрита, і «Транснефть» побудувала обхід Чечні.[13]

Технічні особливості

ред.

Діаметр трубопроводу становить 530 мм (21 дюйм), а річна пропускна здатність дорівнює 5 мільйонам тонн[2] або 105 000 барелів/добу.[14] Трубопровід має три насосні станції в Сангачалі, Сумгаїті та Сіязані.[14]

Експортовані обсяги

ред.
  • 2008: 1,3 млн тонн[14]
  • 2009: 2,55 млн тонн[14]
  • 2017: 1,49 млн тонн[15]
  • 2018: 1,2 млн тонн[6]
  • 2020: 613 000 тонн[9]
  • 2021: 1,7 млн тонн[9]

Примітки

ред.
  1. ↑ а б S. Aliyev, V. Sharifov (6 лютого 2008). SOCAR Becomes Operator of Azerbaijani Section of Baku-Novorossiysk Pipeline. Trend Capital. Процитовано 8 червня 2008.
  2. ↑ а б в Transport routes of Azerbaijani oil (Baku-Novorossiysk, Baku-Supsa). Azerbaijan Portal. Процитовано 8 червня 2008.
  3. ↑ Confirmed: Azerbaijan to stop using Baku-Novorossiysk pipeline. Mosnews. 6 грудня 2006. Процитовано 8 червня 2008.
  4. ↑ В 2012 году SOCAR экспортировала 25 млн. тонн нефти по всем маршрутам. 1NEWS.AZ. Процитовано 10 січня 2013.
  5. ↑ Embassy of Azerbaijan in Georgia [Архівовано 2009-01-26 у Wayback Machine.]
  6. ↑ а б SOCAR reduces oil exports via Baku-Novorossiysk pipeline | Hellenic Shipping News Worldwide. www.hellenicshippingnews.com. Процитовано 1 квітня 2022.
  7. ↑ Azerbaijan claims new pipeline attack thwarted | Argus Media. www.argusmedia.com (англ.). 19 жовтня 2020. Процитовано 1 квітня 2022.
  8. ↑ Armenia Keeps Targeting Strategic Azerbaijan's Sites Far From Conflict Zone. caspiannews.com (англ.). Процитовано 1 квітня 2022.
  9. ↑ а б в SOCAR boosts oil transportation via Baku-Novorossiysk. AzerNews.az (англ.). 5 січня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
  10. ↑ Karagiannis, Emmanuel (2013). Energy and Security in the Caucasus. Routledge. с. 27. ISBN 9781134547425.
  11. ↑ Stulberg, Adam N. (2007). Well-Oiled Diplomacy. Strategic Manipulation and Russia's Energy Statecraft in Eurasia. State University of New York Press. с. 147. ISBN 9780791470633.
  12. ↑ Marriott, James; Minio-Paluello, Mika (2012). The Oil Road: Journeys From The Caspian Sea To The City Of London. Verso Books. с. 100. ISBN 9781844679270.
  13. ↑ Kandiyoti, Rafael (2012). Pipelines: Flowing Oil and Crude Politics. I.B. Tauris. с. 165. ISBN 9781848858398.
  14. ↑ а б в г Azerbaijan Ends Oil Pumping Via Baku-Novorossiysk. Azeri Times. 31 липня 2009. Процитовано 11 грудня 2009.
  15. ↑ SOCAR increases oil export via Baku-Novorossiysk pipeline by 15pct. AzerNews.az (англ.). 31 січня 2018. Процитовано 1 квітня 2022.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нафтогін_Баку_—_Новоросійськ&oldid=43953766