Нафтогазова інфраструктура українського сектору Чорного моря
Нафтогазова інфраструктура українського сектору Чорного моря – сукупність нафтових платформ та трубопроводів, споруджених у економічній зоні України з метою розвідки та розробки родовищ вуглеводнів.
Платформи українського сектору
ред.Станом на середину 2013-го облаштування родовищ українського сектору, які перебували в експлуатації, було здійснене за допомогою 14 платформ. Окрім цих споруд за попередню історію офшорного нафтогазовидобутку в українському секторі також існували платформи:
- МСП-1 на Голіцинському родовищі;
- МСП-6 на Шмідтівському родовищі (наразі видобуток тут зупинений);
- МСП-19, споруджена наприкінці 1980-х у Каркінітській затоці в районі з глибиною моря 28 метрів для проведення розвідки на структурі Каркінітська,[1][2] буріння на якій виявилось безуспішним.
Таблиця 1. Платформи родовищ, що знаходились у розробці станом на середину 2013 року
| Родовище | Платформа1 | Видача продукції до | Кількість свердловин | Номери свердловин2 | Майданчик для гелікоптерів3 |
| Голіцинське | МСП-2 | МСП-4 | 4 | 2, 13, 49, 50П | 23х26 |
| МСП-4 | Берег | 6 | 1П, 4, 12, 51 – 53 | 22х22 | |
| МСП-5 | МСП-4 | 4 | 1П, 54 – 56 | 23х26 | |
| МСП-18 | МСП-2 | 6 | 10, 18, 72 – 75 | ||
| БК-10 | МСП-4 | 4 | 86 – 89 | ||
| БК-11 | МСП-2 | 4 | 77 – 80 | ||
| БК-13 | МСП-4 | 3 | 90 – 92 | ||
| Архангельське | ЦТП-7 | Берег | 8 | 10 – 17 | 25х25 |
| БК-1 | ЦТП-7 | 12 | 20 – 31 | ||
| Штормове | МСП-17 | ЦТП-7 | 23 | 9, 11 – 17, 18П, 27 – 29, 31 – 34, 38 – 44 | 23х23 |
| БК-23 | МСП-17 | 9 | 21 – 26, 30П, 36 -37 | 22,5х22,5 | |
| Одеське | БК-1 | МСП-4 | 10 | 1П, 6, 10 – 12, 21, 22, 41 – 43 | |
| БК-2 | 6 | 13 – 15, 23 – 25 | |||
| БК-3 | БК-2 | 3 | 16, 17, 26 |
1 Абревіатура БК позначає блок-кондуктор – радянський термін для платформи для розміщення фонтанних арматур (wellhead platform)
2 Частина свердловин Одеського родовища, зокрема, всі на платформі БК-3, була пробурена після анексії Криму Росією
3 Розмір у метрах. Усі майданчики для гелікоптерів здатні приймати повітряні судна вагою до 12,8 тонн
Трубопроводи українського сектору
ред.У першій половині 2010-х сформувалось два маршрути видачі продукції з офшорних газових родовищ у північно-західній частині Чорного моря до Криму:
- Одеське родовище – Голіцинське родовище – крановий вузол у бухті Очеретай. На цьому маршруті спершу в 1980 – 1983 роках проклали газопровід довжиною 66 км та діаметром 426 мм між платформою МСП-4 та узбережжям, через який розпочалась видача продукції Голіцинського родовища. В подальшому між МСП-4 та узбережжям спорудили другу нитку такого ж діаметру та довжиною 63 км. Певний час через цю систему також надходила продукція зі Шмідтівського родовища (платформа МСП-6), проте наразі останнє вже зупинене. А у 2012-му трубоукладальне судно «Капітан Булгаков» здійснило прокладання газопроводу довжиною 83 км між платформами БК-1 Одеського та МСП-4 Голіцинського родовищ, при цьому глибина моря становила до 100 метрів. В межах цього ж проекту для перекачування додаткових об'ємів блакитного палива між МСП-4 та бухтою Очеретай проклали третю нитку довжиною 69 км;
- Штормове родовище – Архангельське родовище – крановий вузол у бухті Очеретай. На цьому напрямку спершу в 1992 році розпочалась розробка Архангельського родовища, розташовану на якому платформу ЦТП-7 з’єднали з тією ж бухтою Очеретай на завершенні півострова Тарханкут за допомогою газопроводу довжиною 54 км та діаметром 426 мм. А вже у 1993-му почався видобуток із розташованого далі від узбережжя Штормового родовища, встановлена на якому платформа МСП-17 сполучена з тільки що згаданою ЦТП-7 Архангельського родовища трубопроводом довжиною 20 км.
Від кранового вузла у бухті Очеретай продукція родовищ транспортується по газопроводу Берег – Глібовка.
Додаткова інформація у розрізі родовищ
ред.Споруди Голіцинського родовища
ред.Перша придатне для офшорного розвідувального буріння судно з’явилось у СРСР на Чорному морі лише наприкінці 1970-х, тому для вивчення перспективної структури Голіцина в 1971 році звели морську стаціонарну платформу «Голіцино-1»[3] (МСП-1). Її металоконструкції споруджували на Херсонському суднобудівному заводі, після чого доправляли до обраного для платформи місця та монтували, для чого задіяли ліхтер «М. Горький», плавучий кран «Черноморец-8» та буксири «Прометей», «Гремучий» і «Очаковец». В 1975-му буріння з «Голіцино-1» нарешті призвело до відкриття газового родовища, при цьому вже з 1974-го велось будівництво морської стаціонарної платформи «Голіцино-4» (МСП-4).
Під час будівництва наступних платформ їхні конструкції збирали в Сухому лимані під Одесою (порт Іллічівськ, наразі Чорноморськ), а у транспортуванні та монтажі брали участь плавучий кран «Черноморец-15», ліхтер «Черноморское», буксири «Бдительный» (колишнє китобійне судно) та «Прометей».[3]
Розробку Голіцинського родовища почали в 1983-му із платформ МСП-2 та МСП-4[4], а у підсумку тут встановили не менше 7 платформ, з яких 3 призначались лише для розміщення фонтанних арматур (блок-кондуктори). Внутрішньопромисловий транспорт газу на родовищі організували по перемичках до МСП-4 від МСП-2 (довжина 14 км, діаметр 325 мм), МСП-5 (дві нитки довжиною по 3 км з діаметром 325 мм), БК-10 (довжина 1,5 км, діаметр 159 мм) та БК-13, тоді як на МСП-2 надходить газ по перемичках від МСП-18 (довжина 5 км, діаметр 325 мм)[5] та БК-11 (довжина 3,4 км).
Станом на початок 2010-х БК-11 знаходилась на консервації. В травні 2011-го цю платформу знову ввели в експлуатацію, при цьому на ній пробурили 4 нові свердловини (роботи виконали за допомогою СПБУ «Таврида») та проклали новий газопровід довжиною 3,4 км.[6]
Споруди Архангельського родовища
ред.Первісно тут діяла одна платформа ЦТП-7 (центральна технологічна платформа). В 2011-му на родовищі в районі з глибиною моря 51 метр додатково спорудили платформу для фонтанних арматур БК-1, верхня частина якої (палубний блок) важила 260 тонн. Для видачі продукції БК-1 сполучили з ЦТП-7 газопроводом довжиною 2 км та діаметром 325 мм[7] (після цього протягом року СПБУ «Таврида» пробурила тут 11 свердловин).
Споруди Штормового родовища
ред.Внутрішньопромисловий транспорт газу на родовищі забезпечує трубопровід довжиною 3,7 км та діаметром 325 мм, яким забезпечили видачу продукції з платформи БК-23 на МСП-17.
Споруди Одеського родовища
ред.У жовтні 2006-го кранові судна «Богатир» та «Нептун-3» здійснили монтаж першої платформи родовища, якою стала БК-1. Роботи ускладнював шторм, на час якого палубний блок довелось завести до устя Дунаю.[8] Через нестачу коштів подальше освоєння родовища затрималось на кілька років і лише в 2012-му БК-1 сполучили газопроводом із наявною інфраструктурою Голіцинського родовища.[9]
У 2012 році провели складання елементів конструкцій ще двох платформ БК-2 та БК-3, а в квітні 2013-го здійснили їх монтаж у морі. До робіт залучили кранові судна «Богатир» та «Нептун-3», а також буксири «Мис Тарханкут», «Центавр» та «Іня». Загальна вага платформи (опорний блок, через який забили сваї, проміжний опорний елемент та палубний блок) становить понад 1 тис. тонн, а висота понад 60 метрів (глибина моря в районі БК-3 становить 43 метра).[10] Того ж року БК-3 та БК-2 сполучили газопроводом довжиною 6,5 км.[11]
Планувалось, що для облаштування розташованого дещо північніше Безіменного родовища прокладуть газопровід між запланованою у проекті для розробки останнього платформою БК-4 та платформою БК-1 Одеського родовища.[11]
Примітки
ред.- ↑ Морская буровая платформа "Каркинитская 19" (заброшена). wikimapia.org (рос.). Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ 25-Zhugaylo (PDF).
- ↑ а б Этапы славного трудового пути. gazeta-chi.ru. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ GEOnews - Газовый зонтик. geonews.com.ua. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ Решение от 14 июля 2020 г. по делу № А83-5311/2020.
- ↑ Energyland.info - Аналитика. Черноморнефтегаз планирует добыть первые 100 млн куб м газа с дообустраеваемой части Голицынского месторождения. www.energyland.info. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ «Черноморнефтегаз» дообустраивает Архангельское и Голицинское месторождения — НафтоРинок. www.nefterynok.info (рос.). Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ «Черноморнефтегаз» — офшорное дно. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ ПБУ «Петр Годованец» начала бурение второй скважины на Одесском месторождении. Портньюс (англ.). Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ GEOnews - "Черноморнефтегаз" установил в Черном море тысячетонную платформу. geonews.com.ua. Процитовано 8 січня 2022.
- ↑ а б «Черноморнефтегаз» завершил прокладку 6,5 км подводного трубопровода RosInvest.Com - Венчур, управление, инвестиции. RosInvest.Com. Процитовано 8 січня 2022.