Відкрити головне меню

Наталія Володимирівна Василина (перше шлюбне прізвище — Круковес; нар. 9 вересня, Київ, Україна) — українська громадська діячка, керівник Інституту онлайн верифікації та вирішення спорів, Заслужений юрист України, член Комісії з європейських справ Міжнародного Союзу Нотаріату (з 2014 р.)[1], кандидат юридичних наук, доцент кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка[2], Заслужений юрист України[3], Президент Нотаріальної Палати України (2014—2016 рр.), Радник Міністра юстиції України та директор Департаменту нотаріату та реєстрації адвокатських об'єднань (1995—2004 рр.), заступник голови Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України та заступник голови Комісії з розгляду питань щодо анулювання свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю (1997—2004 рр.), член Науково-консультативної ради з питань розвитку нотаріату (1997—2004 рр.), член Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті міністрів України (1997—2004 рр.), Голова робочої групи для підготовки законодавства України з питань нотаріату (з 2014 року)[4].

Наталія Василина
Народилася 9 вересня
Київ, УРСР
Громадянство УРСР
Україна Україна
Національність українка
Діяльність правник
Alma mater Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка
Звання
Заслужений юрист України

Зміст

ЖиттєписРедагувати

НавчанняРедагувати

У 1987 р. вступила на юридичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка), який закінчила у 1992 році за спеціальністю правознавство.

 
На Всеукраїнській конференції в Університеті Альфреда Нобеля «Імплементація європейських норм та стандартів»
 
На Міжрегіональному дискусійному клубі на тему: «Нотаріус — гарант законності правочинів з нерухомістю»


Державна службаРедагувати

Працювала в Міністерстві юстиції України з січня 1995 року по липень 2004 року на посадах заступника начальника управління, начальника управління, директора Департаменту нотаріату та реєстрації адвокатських об'єднань, з січня по листопад 2006 року на посаді Радника Міністра юстиції України, директора Департаменту нотаріату та реєстрації адвокатських об'єднань.

Обіймала посади заступника голови Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України та заступника голови Комісії з розгляду питань щодо анулювання свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю, члена Науково-консультативної ради з питань розвитку нотаріату, члена Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України.

За час перебування на посаді розпочато реформаторські кроки, завдяки яким, зокрема, створено єдиний прозорий механізм допуску до професії на конкурсній основі, нормативно закріплені нотаріальні округи та визначено кількість нотаріусів, працюючих у них залежно від кількості населення та навантаження на одного нотаріуса; розширено перелік нотаріальних дій, які мають право вчиняти приватні нотаріуси; приватні нотаріуси отримали право на проставлення гербових печаток на оформлюваних ними документах, зокрема для їх подальшого використання за межами України; запроваджено єдині державні реєстри нотаріусів, спеціальні бланки нотаріальних документів, довіреностей, заборон відчуження нерухомого майна, обтяжень рухомого майна, заповітів тощо. Саме завдяки принциповій позиції Василини Н. В. нотаріуси вибороли перед товарними біржами своє виняткове право на посвідчення договорів із нерухомістю та відстояно право на отримання плати за домовленістю для приватних нотаріусів без обов'язку стягнення державного мита в Державний бюджет та встановлення касових апаратів. Василина Н. В. брала активну участь у розробленні та остаточному доопрацюванні нормативно-правових актів з питань удосконалення діяльності системи органів нотаріату.

Має третій ранг державної служби. У 2004 році зареєстровано приватна нотаріальна діяльність по Київському міському нотаріальному округу, яка припинялася на час перебування на державній службі. На сьогодні є нотаріусом по Київському міському нотаріальному округу[5].

Президент Нотаріальної Палати України

10 січня 2014 року З'їздом нотаріусів України була обрана Президентом Нотаріальної Палати України. За час перебування на посаді Василина Н. В. здійснено активізацію міжнародного співробітництва в умовах глобалізації ринків, а також врегульовано питання транскордонного переміщення осіб. Для ефективного здійснення нотаріальної діяльності була посилена співпраця з міжнародними об'єднаннями, перш за все з Міжнародним союзом латинського нотаріату (МСЛН), членом якого є Україна.

18 березня 2014 року на зустрічі Міністра юстиції України Павла Петренка з нотаріальним співтовариством з ініціативи Міністерства юстиції України та Нотаріальної палати України була створена робоча група для підготовки змін до законодавства про нотаріат. Робочою групою під керівництвом Василини Н. В. напрацьовані пропозиції щодо організації нотаріальної діяльності, правил ведення нотаріального діловодства, виконання функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно, вдосконалення роботи нотаріусів з Єдиними та Державними реєстрами, розвитку самоврядування нотаріусів, співпраці Нотаріальної палати України з Міністерством юстиції України та іншими органами державної влади.

9 квітня 2014 року представники Департаменту нотаріату та банкрутства Міністерства юстиції України разом з представниками Національного банку України та Нотаріальною Палатою України розглядали положення постанови Правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми готівки» від 6 червня 2013 року. За результатами дискусії на цій зустрічі прийнято рішення про внесення змін до зазначеної Постанови НБУ, що регламентує можливість використання депозиту нотаріуса для розрахунків за договорами купівлі-продажу, що суперечить нормам Закону України «Про нотаріат» та Цивільного кодексу України. За результатами круглого столу вирішено розробити спеціальний нормативно-правовий акт, що регламентує порядок і підстави прийняття грошових сум і цінних паперів в депозит в зв'язку з недостатньою законодавчого врегулювання цього питання як нотаріальної дії, а також вжити заходи щодо усунення порушень чинного законодавства України деякими банківськими установами, які в порушення Правил професійної етики нотаріуса практикують «акредитацію» нотаріусів, які здійснюють права банківських кредитних та іпотечних договорів. Кроком до розвитку міжнародного співробітництва стало обрання 4 представників нотаріальної спільноти України до складу комісій МСЛН в 2014—2016 роках, де до Комісії з європейських справ Міжнародного Союзу Нотаріату увійшла Василина Н. В. Активна участь України в роботі МСЛН і його Комісій сприятиме швидшій адаптації українського нотаріату до світових трансформаційних процесів і поліпшення його міжнародного іміджу.

Наукові досягненняРедагувати

Василина Н. В. є фахівцев в галузях цивільного, сімейного та цивільного процесуального права України. Викладає на кафедрі правосуддя в Київському національному університеті імені Тарса Шевченка з 2008 року. Викладає такі спецкурси як «Методика складання процесуальних документів в цивільному процесі України», «Цивільний процес України», «Актуальні проблеми цивільного процесу України». Василина Н. В. є кандидатом юридичних наук, доцентом кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка (з 2014 року). У 2012 році захистила кандидатську дисертацію за науковою спеціальністю 12.00.03 на тему: «Охорона та захист права власності нотаріусом» в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Зараз працює над написанням докторської дисертації. Є автором загалом понад 40 публікацій у наукових та фахових виданнях. Є співавтором чотиритомного видання «Довідник нотаріуса»[6].

Нагороди та відзнакиРедагувати

Заслужений юрист України, має вищу відзнаку Української нотаріальної палати — нагрудний знак «Золотий параграф», за значний особистий вклад в розбудову правової держави нагороджена відзнакою Міністерства юстиції України — нагрудним знаком «За заслуги», є призером IV Всеукраїнського конкурсу на найкраще юридичне видання 2000/2001 років у номінації «Науково-популярні, науково-практичні і довідникові видання в галузі права», є автором найкращої публікації у номінації «За системність аналізу складної проблематики» у 2003 році, нагороджена дипломом загальнонаціональної правової газети «Юридичний вісник України»

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати