Насосно-компресорна колона

Насосно-компресорна колона (рос. насосно-компрессорная колонна, англ. tubing string; нім. Förderstrang m, Steigrohrstrang m, Steigrohrtour f) — колона насосно-компресорних труб призначена для транспортування нафти і газу з продуктивного пласта; складається з насосно-компресорних труб, послідовно зґвинчених.

Довжина Н.-к.к. досягає 3000 м, маса — 50 т.

Н.-к.к бувають однорядними або дворядними. Однорядні колони звичайно застосовуються при насосному способі експлуатації, дворядні — при фонтанному і компресорному, коли необхідно знизити тиск у колоні, щоб забезпечити приплив нафти і газу з пласта. Н.-к.к. підвішується на фонтанній арматурі або п'єдесталі, закріпленому на гирлі свердловини. Спуск і підйом Н.-к.к. проводять звичайно за допомогою пересувних підйомників і агрегатів.

Положення підошви колони фонтанних труб у свердловині істотно впливає на: 1. відпрацювання продуктивних горизонтів у багатопластовому неоднорідному за товщиною пласта родовищі; 2. висоту утворення піщано-глинистої пробки при освоєнні і експлуатації свердловин; 3. висоту стовпа рідини в НКТ і затрубному просторі; 4. черговість обводнення по висоті багатопластових родовищ; 5. опір потоків газу, що рухається зверху вниз і знизу вгору до підошви колони НКТ; 6. коефіцієнти фільтраційного опору А і В.

Положення підошви колони НКТ має бути таким, щоб швидкості потоків газу, що рухаються вниз по затрубному простору і вгору в колоні НКТ, були рівні біля підошви колони НКТ, щоб швидкість газу на вході в колону НКТ була більшою мінімально необхідної для винесення твердих частинок і рідких крапель критичного діаметра, щоб висота стовпа рідкої або піщано-глинистої пробки в колоні обсадних труб була мінімальною.

Під час розробки родовища при зменшенні пластового тиску діаметр НКТ збільшують, колони малого діаметра витягують із свердловини і замінюють колонами більшого діаметра. У завершальний період розробки при відсутності надходження води і твердих суспензій у свердловину можлива експлуатація свердловин по металевій обсадній колоні. При наявності одного продуктивного горизонту у свердловину спускають одну колону фонтанних труб. Якщо декілька продуктивних горизонтів буде експлуатуватись окремо, але однією системою свердловин, в останню спускають дві або навіть три колони фонтанних труб, при цьому вони можуть бути спущені концентрично або паралельно із застосуванням розділювачів (пакерів). Фонтанні труби виготовляються із високоякісної сталі довжиною 5 ‒ 12 м з внутрішнім діаметром 33 ‒ 152 мм. Вони дозволяють прискорити процеси освоєння свердловини після її буріння і глушіння перед роботами по інтенсифікації видобутку газу або ремонтними роботами, здійснювати контроль за станом стовбура свердловини без спуску глибинних приладів. Глибину спуску таких труб у свердловину визначають за продуктивною характеристикою пласта (або пластів) та технологічними режимами експлуатації свердловини. Як правило їх доцільно спускати до нижніх отворів перфорації.

Див. також

• насос
• Видобування нафти (газу)

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Орловський В. М., Білецький В. С., Вітрик В. Г., Сіренко В. І. Бурове і технологічне обладнання. Харків: Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, НТУ «ХПІ», ТОВ НТП «Бурова техніка», Львів, Видавництво «Новий Світ — 2000», 2021. — 358 с. [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.]