Наріманов Микола Порісламович

	Микола Наріманов
Особові дані
Повне ім'я	Микола Порісламович Наріманов
Народження	10 квітня 1958 (66 років); Свердловськ, СРСР
Зріст	175 см
Вага	83 кг
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

Микола Порісламович Наріманов (рос. Николай Порисламович Нариманов; нар. 10 квітня 1958, Свердловськ, СРСР) — радянський хокеїст, нападник.

Спортивна кар'єра

Вихованець свердловської хокейної школи. В сезоні 1975/76 дебютував у складі місцевого «Автомобіліста», який виступав у першій лізі. У ворота суперників закинув сім шайб. На військову службу був призваний до лав хокейної команди ЦСКА. У провідній команді країни того часу було достатньо нападників екстра-класу і Наріманов за півтора року виходив на хокейний майданчик у семи матчах. У середині сезону 1977/78 був переведений до ленінградського СКА. За команду з берегів Неви провів вісім поєдинків, закинув дві шайби.

Після демобілізації повернувся до Свердловська. За «Автомобіліст» виступав два роки, відразу став гравцем основного складу. У другому сезоні Микола Наріманов став найкращим бомбардиром клубу, але в підсумку свердловчани посіли останнє місце і вилитіли до першої ліги. За «Автомобіліст» у вищій лізі провів 85 матчів, закинув 41 шайбу, зробив 29 результативних передач.

Разом з Олександром Куликовим отримав запрошення продовжити ігрову кар'єру в «Соколі». Протягом усього часу був основним гравцем київського клубу. Високотехнічний гравець, постійно націлений на ворота суперників. Вніс вагомий внесок у здобуття бронзових медалей чемпіонату 1984/85. Увійшов до трійки найрезультативніших гравців лиги: у Хельмута Балдеріса — 31 закинута шайба, а в Сергія Макарова і Миколи Наріманова — по 26. За «Сокіл» виступав до 1989 року, провів 363 матчі, закинув 111 шайб, зробив 73 результативні передачі.

У складі молодіжної збірної СРСР двічі ставав чемпіоном світу (1977, 1978). На турнірах провів 14 матчів, закинув 6 шайб, зробив 6 результативних передач^[2]. Виступав за другу збірну Радянського Союзу.

З 1989 по 1999 рік виступав у Західній Європі. Захищав кольори німецьких клубів «Гамбург», «Фюссен», «Гальбронн», «Штутгарт» і італійського «Больцано». Всього в лігових змаганнях провів близько 800 матчів і забив у ворота суперників понад 500 голів.

Досягнення

Бронзовий призер чемпіонату СРСР (1): 1985
Чемпіон світу серед молодіжних команд (2): 1977, 1978

Статистика

Статистика виступів у чемпіонаті СРСР.

Сезон	Команда	Ліга	І	Г	П	0	Штр
1975/76	«Автомобіліст» (Свердловськ)	перша	43	7	4	11	22
1976/77	ЦСКА (Москва)	вища	2	0	0	0	0
1977/78	ЦСКА (Москва)	вища	5	0	0	0	0
1977/78	СКА (Ленінград)	вища	8	2	1	3	2
1978/79	«Автомобіліст» (Свердловськ)	вища	44	19	16	35	29
1979/80	«Автомобіліст» (Свердловськ)	вища	41	22	13	35	26
1980/81	«Сокіл» (Київ)	вища	48	5	21	26	22
1981/82	«Сокіл» (Київ)	вища	52	15	11	26	20
1982/83	«Сокіл» (Київ)	вища	43	17	15	32	26
1983/84	«Сокіл» (Київ)	вища	43	11	6	17	38
1984/85	«Сокіл» (Київ)	вища	40	26	5	31	18
1985/86	«Сокіл» (Київ)	вища	35	15	8	23	12
1986/87	«Сокіл» (Київ)	вища	17	4	1	5	6
1986/87	ШВСМ (Київ)	друга	32	12	3	15	34
1987/88	«Сокіл» (Київ)	вища	44	8	3	11	20
1988/89	«Сокіл» (Київ)	вища	41	10	3	13	12
Усього у вищій лізі СРСР			463	154	103	257	231

На молодіжних чемпіонатах світу.

Рік	Команда	Турнір	І	Г	П	0	Штр
1977	СРСР (молодіжна)	МЧС	7	2	4	6	8
1978	СРСР (молодіжна)	МЧС	7	4	2	6	16

Примітки

↑ Склад «Сокола» в сезоні 84/85 [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
↑ Чемпіонат світу з хокею із шайбою серед молодіжних команд. Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 15 липня 2019.

Джерела

Профіль на сайті Eliteprospects.com [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.](англ.)
Профіль на сайті HockeyDB.com [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.](англ.)

[1] Склад «Сокола» в сезоні 84/85 [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)

[2] Чемпіонат світу з хокею із шайбою серед молодіжних команд. Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 15 липня 2019.

[1]

[2]