Нарід в неволі (книга)
«На́рід в нево́лі» — книга з питання політики російської влади, спрямованої на зросійщення українського народу.
 Обкладинка | |
| Автор | Борис Грінченко |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | Порабощаемый народъ |
| Країна | Австро-Угорщина |
| Мова | російська, українська, французька, німецька |
| Жанр | публіцистика |
| Місце | Львів, Женева |
| Видано | 1895, Львів |
| Видано українською | 1895, Женева |
| Тип носія | на папері |
| Сторінок | 44 |
Вийшла друком 1895 року у Львові.
На думку Михайла Павлика винесла справу українського письменства «з вовчої кошари на вільне європейське поле [1]»
Історія написання та видання ред.
Розвідку, писану українською мовою і номіновану «Нарід в неволі», на замовлення Чернігівської громади написав її член [2] Б. Грінченко. «Щоб подати відомості закордонові про українське життя, написано було і видано за кордоном книжку, що звалася «Нарід в неволі». Написав її Грінченко, прочитав у Громаді, де зроблено було уваги; видано її було громадським коштом (за кордоном) чотирма мовами: українською, російською («Порабощаемый народъ» (рос. дореф.)), французькою («Une nation opprimée») і німецькою [3].»
Сучасність ред.
2016 року у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського, у відділі стародруків і рідкісної книги віднайдено брошуру Б. Грінченка «Нарід в неволі», видану у Женеві 1895 р. українською, французькою та німецькою (у перекладі Івана Франка [1]) мовами [4].
Примітки ред.
- ↑ а б Погрібний А. Г. Грінченко Борис.— В кн.: Українська література у портретах і довідках: Давня література — література XIX ст.: Довідник / Редкол.: С. П. Денисюк, В. Г. Дончик. П. П. Кононенко та ін.— К.: Либідь, 2000.— С. 75.
- ↑ Чернігівська Громада в громадському русі XIX початку XX ст. в Україні / Ю. Русанов // Сіверянський літопис. — 1995. — № 3. — С. 62.
- ↑ Марія Грінченкова і Аркадій Верзилів. Чернигівська Українська Громада. Спогади.— Чернигів і Північне Лівобережжя: огляди, розвідки, матеріяли / Під ред. М. Грушевського. УАН. Історична секція.— К.: Державне видавництво України, 1928.— С. 481.
- ↑ Інститут філології. Музей Бориса Грінченка. Поповнення фондів. 2016. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
Посилання ред.
- Василь Яременко. У слові Бориса Грінченка — сила зброї. Публіцистична спадщина Бориса Грінченка.— Слово просвіти, 21.03.2019 [Архівовано 22 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Андрєєва C., Лашко М., Яковлева І. Борис Грінченко у європейському соціокультурному просторі. // Тематична віртуальна екскурсія.— Інститут філології Київського університету імені Бориса Грінченка [Архівовано 4 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Література ред.
- Грінченко Б.]. Порабощаемый народъ.- Львовъ: Изданіе ред. журнала «Житє і Слово», [Архівовано 23 жовтня 2021 у Wayback Machine.] 1895.— 44 с.[недоступне посилання]
- Аркадій Верзилів та Марія Грінченкова. Чернигівська Українська Громада. Спогади.— Чернигів і Північне Лівобережжя: огляди, розвідки, матеріяли / Під ред. М. Грушевського. УАН. Історична секція.— К.: Державне видавництво України, 1928.— С. 481. [Архівовано 29 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Святослав Пилипчук. «…На тернистому полі укорінення у нашій літературі позитивних поглядів і наукового думання…»: до історії взаємин Івана Франка та Федора Вовка.— Українське літературознавство. 2016. Випуск 80.— С. 202—222.
- Погрібний А. Г. Грінченко Борис.— В книзі: Українська література у портретах і довідках: Давня література — література XIX ст.: Довідник / Редкол.: С. П. Денисюк, В. Г. Дончик. П. П. Кононенко та ін.— К.: Либідь, 2000.— С. 71—75. ISBN 966-06-0147-6.