Напівметал (спінтроніка)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Напівметали.

Напівметал (англ. half-metal) — у спінтроніці матеріал, котрий характеризується ненульовою електропровідністю лише для електронів із певним напрямком спіна.

Загальні відомості ред.

Напівметали характеризуються тим, що на рівні Фермі існують дозволені стани лише для електронів із певним напрямком спіна. Для протилежного напрямку спіна вони є діелектриками або напівпровідниками. До цього можуть призводити як фізичні, так і хімічні причини, що є основою класифікації напівметалів. Теоретично вважається можливим отримати антиферомагнітні напівметали, у яких компенсація магнітних моментів буде відбуватись у кристалографічно різних вузлах кристалічної ґратки. Вони можуть слугувати спіновими поляризаторами, але на практиці 100%-а поляризація не досягається через розсіяння носіїв струму. Одне з найбільших досягнутих значень становило 98,4 % в CrO₂.^[1]^[2]

Приклади ред.

NiMnSb
Манганіти лантана, які також є цікавими завдяки колосальному^[en] магнетоопору
Sr_0,2FeMoO₆

Примітки ред.

↑ K. H. J. Buschow. Concise encyclopedia of magnetic and superconducting materials. — Elsevier, 2005. — P. 267—269. — ISBN 9780080445861.
↑ Schattke, W., Van Hove, M. A. Solid-state photoemission and related methods: theory and experiment. — Wiley-VCH, 2003. — P. 200—202. — ISBN 9783527403349.

Література ред.

О. В. Третяк, В. А. Львов, О. В. Барабанов. Фізичні основи спінової електроніки. — К. : Київський університет, 2002. — 314 с. — ISBN 966-594-323-5.

Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Buschow05_267-269-1] K. H. J. Buschow. Concise encyclopedia of magnetic and superconducting materials. — Elsevier, 2005. — P. 267—269. — ISBN 9780080445861.

[Schattke03_200-202-2] Schattke, W., Van Hove, M. A. Solid-state photoemission and related methods: theory and experiment. — Wiley-VCH, 2003. — P. 200—202. — ISBN 9783527403349.

[1]

[2]