Нагірник прибережний
| Нагірник прибережний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець прибережного нагірника
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Monticola imerina (Hartlaub, 1860) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Pseudocossyphus imerinus Monticola imerinus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Нагірник прибережний[2] (Monticola imerina) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae)[3]. Ендемік Мадагаскару. Раніше цей вид відносили до роду Нагірник (Pseudocossyphus), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження його було переведено до роду Скеляр (Monticola)[4]
Опис ред.
Довжина птаха становить 16 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова, шия, крила і спина сіруваті, нижня частина тіла оранжево-руда, гузка білувата з оранжевим відтінком. Самиці мають дещо блідіше забарвлення, нижня частина тіла у них білувата, легко поцяткована коричневими смужками, стернові пера темно-сіро-коричневі, надхвістя блідо-оранжево-руде.
Поширення і екологія ред.
Прибережні камінчаки мешкають на південному і південно-західному узбережжі Мадагаскару, від річки Онілахі[en] до озера Аноні[ceb], що на заході від міста Толанаро. Вони живуть в чагарникових заростях, зокрема в заростях молочаю, що ростуть на прибережних дюнах. Зустрічаються на висоті до 200 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають на землі, а також ягодами. Сезон розмноження триває з жовтня по лютий. Гніздо чашоподібне, робиться з лишайників, моху, гілочок, корінців і рослинних волокон, розміщується на дереві між гілок, на висоті від 1,5 до 3 м над землею. В кладці 2-3 бірюзових яйця. Інкубаційний період триває 18 днів. Під час гніздування самець облаштовує і захищає гніздову територію, а самиця будує гніздо і насиджує кладку. За пташенятами доглядають і самиці, і самці.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Monticola imerina. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Chats, Old World flycatchers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 05 травня 2022.
- ↑ Cruaud, A.; Raherilalao, M. J.; Pasquet, E.; Goodman, S. M. (2011). Phylogeography and systematics of the Malagasy rock-thrushes (Muscicapidae, Monticola). Zoologica Scripta. 40 (6): 554—566. doi:10.1111/j.1463-6409.2011.00497.x.
Джерела ред.
- Langrand, Olivier (1990). Guide to the birds of Madagascar. New Haven, CT: Yale University Press. ISBN 0-300-04310-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |