Набережна Орфевр (фільм)
«Набережна Орфевр» (інший переклад назви — «Набережна ювелірів»; фр. Quai des orfèvres) — французька кримінальна драма 1947 року, поставлена режисером Анрі-Жоржем Клузо за романом бельгійського письменника Станісласа-Андре Стемана[fr] «Допустима самооборона» (фр. Légitime défense, 1942)[2]. Назва фільму пов'язана з адресою, за якою розташований комісаріат паризької поліції, — Набережна Орфевр, 36. За роботу над цим фільмом Анрі-Жорж Клузо отримав приз за найкращу режисерську роботу на Венеційському міжнародному кінофестивалі 1947 року .
Набережна Орфевр | |
---|---|
Quai des orfèvres | |
Жанр | драма |
Режисер | Анрі-Жорж Клузо |
Продюсер | Роже де Венлоо Луї Віпф |
Сценарист | Анрі-Жорж Клузо Жан Феррі |
На основі | Допустима самооборона Станісласа-Андре Стемана |
У головних ролях | Луї Жуве Сюзі Делер Бернар Бліє |
Оператор | Арман Тірар |
Композитор | Франсіс Лопес |
Художник | постановник: Макс Дюї костюми: Жак Фат |
Кінокомпанія | Majestic Films |
Дистриб'ютор | Coronis |
Тривалість | 105 хв. |
Мова | французька |
Країна | Франція |
Рік | 1947 |
Дата виходу | Франція:3 жовтня 1947 DVD-реліз: 3 березня 1999[1] |
IMDb | ID 0039739 |
Рейтинг | IMDb: |
Сюжет
ред.Перед співачкою Женні Ламур відкриваються перспективи кар'єри в невеликому мюзик-холі. Женні, що виросла у бідній сім'ї, життєрадісна, цілеспрямована і амбітна. Продюсер Бріньон, розпусний старий, великий любитель подивитися на голих красунь перед об'єктивом, приваблює її вигідним контрактом. Проте Моріс, чоловік Женні, а за сумісництвом — її піаніст-акомпаніатор, ревнує, як тигр. Він при свідках погрожує Бріньону розправою. Дізнавшись, що Женні серед ночі вирушила на побачення до старого, він поспішає до будинку Бріньона з твердим наміром убити його, проте виявляє, що роботу вже зроблено: бездиханний Бріньон лежить в калюжі крові. Женні зізнається найкращій подрузі — фотографові Дорі, що палає до Женні нерозділеним коханням, — що це вона убила Бріньона, ударивши його по голові пляшкою шампанського. За її словами, він занадто розпустив руки.
Розслідування веде інспектор Антуан, що живе з сином — маленьким негреням, привезеним з колоній. Моріс — підозрюваний № 1. Усі докази проти нього. Його заарештовують; у різдвяну ніч він намагається перерізати собі вени в камері. Проте допомога приходить вчасно: його життя врятоване. Женні у відчаї в усьому зізнається інспекторові. Проте Антуан вже знайшов справжнього вбивцю: дрібного шахрая і автомобільного злодія.
В ролях
ред.Луї Жуве | ···· | інспектор Антуан |
Сюзі Делер | ···· | Женні Ламур |
Сімона Ренан | ···· | Дора |
Бернар Бліє | ···· | Моріс Мартіно |
Шарль Дюллен | ···· | Бріньон |
П'єр Ларкей | ···· | Еміль |
Реймон Бюссьєр | ···· | Альбер |
Рене Бланкар | ···· | начальник поліції |
Лео Лапара | ···· | Марчетті |
Клодін Дюпуї | ···· | Манон |
Жанна Фюзьє-Жир | ···· | дама в роздягальні |
Визнання
ред.Нагороди та номінації фільму «Набережна Орфевр»[3] | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
1947 | Венеційський міжнародний кінофестиваль | Міжнародний Гран-прі | Набережна Орфевр | Номінація | |
1947 | Найкращий режисер | Анрі-Жорж Клузо | Перемога | ||
1949 | Премія Алана Едгара По | Найкращий іноземний фільм | Набережна Орфевр | Перемога |
Див. також
ред.- Набережна Орфевр, 36 — французький детективний фільм 2004 року.
Джерела
ред.- Лурселль, Жак. Quai des Orfèvres/Набережная Орфевр // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 2. — С. 1014-1017. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)
Примітки
ред.- ↑ Quai des Orfèvres (DVD) на сайті AlloCiné
- ↑ Bessy, Maurice; Chirat, Raymond (1986). Histoire du Cinéma français [encyclopédie des films 1940-1950] (вид. Pygmalion/Gérard Watelet). с. 599. ISBN 2-85704-221-3.
- ↑ Нагороди та номінації фільму «Набережна Орфевр» на сайті IMDb
Посилання
ред.- Набережна Орфевр на сайті IMDb (англ.) (станом на 31.12.2015)
- Набережна Орфевр на сайті AlloCiné (фр.) (станом на 31.12.2015)
- Набережна Орфевр (фільм) на сайті Metacritic (англ.)
- Набережна Орфевр на сайті Rotten Tomatoes (англ.)