Міяко-одорі[1][2] (яп. 都をどり Miyako Odori[3]) — один з чотирьох великих фестивалів, який проводиться у п'яти районах гейш міста Кіото, Японія. Танці, пісні та театральні вистави виконуються майко та ґейко з району Ґіона. Мотиви для вистав беруться з класичної японської культури, зокрема з фольклору та казок[4]. Дійство проводиться щорічно з 1 до 30 квітня[5] у театрі Ґіон Кабурендзе[6].

Назва «Міяко-одорі» означає «танці столиці», хоча фестиваль з'явився вже після того, як столицею Японії став Токіо. Вибір імені продиктований бажанням зберегти імідж Кіото як «культурної столиці».

Історія ред.

Вперше цей фестиваль був проведений 15-31 травня 1872 року, під час виставки, спрямованої на створення іміджу Кіото як міста з багатою культурою та історією[7][8].

Під час правління імператора Тайсьо фестиваль називався Бецу-одорі (яп. 別踊, «особливі танці»). Потім назву змінили на «Міяко-одорі» в старій орфографії.

З 1944 до 1949 року фестиваль не проводився через Другу світову війну.

Вистава ред.

Вистава триває до восьми актів і проводиться на сцені, прикрашеній відповідними декораціями. На задньому плані розташовуються ширми. У кожному акті розігрується сценка, в якій беруть участь від двох до п'яти гейш. Обабіч сцени сидять гейші-акомпаніатори з сямісенами, флейтами фуе і цудзумі (невеликими барабанами). Актриси одягнені в костюми, відповідно до епохи, а учасниці фінального танцю одягнені в блакитні або зелені кімоно з короткими рукавами, з малюнком пелюсток сакури. Для останнього танцю виконавцям роблять особливу зачіску цубусі-сімада. Цей фестиваль — єдиний час, коли всі майко і гейші, які беруть участь у заході, носять однакові кімоно і зачіски, незалежно від тривалості навчання.

За день проводиться 4 вистави: о 12:30, 14:00, 15:30 і о 16:50 за місцевим часом. Одна вистава триває близько години.

Квитки ред.

Є три типи квитків[9]:

  • 2000 єн: найпростіші сидячі місця на третьому поверсі театру, місця не бронюються.
  • 4000 єн: броньовані квитки на другому поверсі.
  • 4500 єн: броньовані квитки на першому поверсі. За 40 хвилин до основного виступу проводиться особлива чайна церемонія, чай заварює гейша, одягнена в формальне кімоно і з зачіскою «цубусі-сімада», яку гейші носять тільки протягом Міяко-одорі. Гейші асистує одна або дві майко. Крім того, глядачам які купили квитки за 4500 єн, вручається невеликий сувенір[10].

Квитки можна замовити у дистриб'юторів або по телефону. Через Інтернет[11] квитки продаються на офіційному сайті.

Примітки ред.

  1. Рибалко, С. Б. Жіночі образи в мистецтві Японії періодів Мейджі та Тайшьо // Арт-простір. — 2015. — № 1.
  2. Рибалко, С. Образи селян в японському мистецтві кінця ХІХ—першої третини ХХ ст.: естетика, етнографія, колоніальна політика. Народознавчі зошити. серія мистецтвознавча. — 2014. — № 5. — С. 914-920.
  3. 2018 Miyako Odori In Kyoto. Japan Talk. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 9 листопада 2018. 
  4. Сікібу, Мурасакі (2 серпня 2018). Повість про Ґендзі. Книга 1 (укр.). Litres. ISBN 9785041254292. Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018. 
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018. 
  6. Guide, Japan Hoppers Travel. Театр Гион Кабурэндзё | Киото | Путеводитель по Японии — Japan Hoppers. Japan Hoppers — Free Japan Travel Guide (рос.). Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018. 
  7. Welcome to Kyoto — Miyako Odori (Dance of the Capital) [Архівовано 2012-05-23 у Wayback Machine.]
  8. Tateishi R. Classic Dancing in Japan: Outstanding Contemporary Dancers. — Tokyo Shobo, 1969. — С. 238.
  9. Kyoto Travel Guide <Official>///Miyako Odori. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 9 листопада 2018. 
  10. 都をどり|祇園甲部歌舞会. Архів оригіналу за 7 квітня 2011. Процитовано 12 квітня 2011. 
  11. 都をどり公式WEBサイト. www.miyako-odori.jp. Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018. 

Посилання ред.