Місто-супутник АЕС
Місто-супутник АЕС — місто-супутник біля ядерної електростанції.
.jpg)
Технологія будівництва АЕС передбачає кілька етапів, у тому числі зведення безпосередньо станції виявляється заключним етапом. Враховуючи величезні обсяги робіт (тільки на фундаментну плиту одного енергоблока йде більше будматеріалів, ніж кілька багатоповерхових житлових будинків),[1] необхідне початкове зведення будівельної бази, ділянок автомобільних доріг та залізниць, насосно-фільтрувальної станції, водоводів та каналізаційних споруд, пускорезервної котельні та інших об'єктів. Тому спочатку йде будівництво міста будівельників, яке в міру будівництва і введення в експлуатацію станції, стане містом енергетиків.
Особливості будівництва міст-супутників полягали в їх розташуванні далеко від інших великих населених пунктів (зазвичай 50—100 км), крім того, поряд з іншими особливостями вибору майданчика під будівництво АЕС, враховувалося також прагнення регіонального керівництва розмістити наукомісткий центр енергетики в тих районах областей, де проживало здебільшого сільське населення з метою рівномірнішого розподілу трудових ресурсів, характерного для принципів соціалістичної економіки. Порівняно з сусідніми селами та селами з їхніми дерев'яними будинками та ґрунтовими дорогами, зведене на порожньому місці місто з сучасною інфраструктурою та благоустроєм ставало територіальним центром. Це призводило до відтоку населення із навколишніх населених пунктів.
Проектування міста з «чистого аркуша» дозволяло уникнути багатьох містобудівних проблем — міста-супутники отримали широкі просторі вулиці, зручні транспортні розв'язки, вдале розташування троянд вітрів, розподіл житлових і паркових зон. «АЕС зводили за розумом — з бордюрів дитячих садків та зубних кабінетів для городян»[2] Вдало описує у своїх дорожніх нотатках І.Іванов селище Чисті Бори — типове містечко атомників:
|
Уявіть: чудовий сосновий ліс, тінисте шосе — раптово лісові велетні відступають убік і вперед видаються міські багатоповерхівки — багато будинків, і без жодного переходу — ніяких бараків, традиційних складів і брудної промзони як прелюдія до власне житлових кварталів. Таке місто майбутнього — екологічне і з усіма зручностями, — вийшов з під'їзду і прямо в ліс потрапляєш. | 
|
Типове місто-супутник АЕС розраховане на 30—40 тисяч жителів. Житловий масив із сучасних багатоповерхових будинків — класичний приклад пізнього соціалістичного стилю міської забудови. Типова риса, особливо помітна на картах та аерофотознімках — пряме шосе завдовжки 3-5 км від містечка енергетиків до самої станції.
Перелік міст - супутників запущених АЕС ред.
Перелік міст - супутників недобудованих АЕС ред.
| Назва міста | Статус | Дата заснування | Населення | АЕС | Дата запуску АЕС | Країна/ територія |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Агідель | місто | 1980 | 15 900 | Башкирська АЕС[ru] | зупинене |  Росія
|
| Чисті Бори | смт | 1979 | 4 900 | Костромська АЕС[ru] | зупинене | Росія
|
| Щолкіне | місто | 1978 | 11 200 | Кримська АЕС | зупинене |  Україна
|
| Дружний | смт | 1985 | 9 000 | Мінська АТЕЦ[ru] | добудована як ТЕЦ |  Білорусь
|
| Теплодар | місто | 1981 | 10 000 | Одеська АТЕЦ | зупинене | Україна
|
| Камські Поляни | смт | 1981 | 14 800 | Татарська АЕС[ru] | зупинене | Росія
|
| Орбіта | смт | 1977 | 100 | Чигиринська АЕС | зупинене | Україна
|
| Бірки | смт | 1938 | 700 | Харківська АТЕЦ | не починалося | Україна
|
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ корпоративный блог «Атомные стройки» Росатома. Архів оригіналу за 6 квітня 2010. Процитовано 18 травня 2010.
- ↑ Николай Горелов, «Время новостей, 12 февраля 2002 года»
- ↑ Обнинск. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 3 листопада 2013.
- ↑ Муниципальное бюджетное учреждение «Музей истории города Обнинска». Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 14 червня 2023.