Мірошник Андрій Степанович

Андрій Степанович Мірошник (нар. 29 вересня 1922(19220929) — 27 січня 1944) — капітан Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1943).

Мірошник Андрій Степанович
Мірошник Андрій Степанович.JPG
Народження 29 вересня 1922(1922-09-29)
село Плоске
(на Чернігівщині)
Смерть 27 січня 1944(1944-01-27) (21 рік)
Поховання
Похований у братській могилі в станиці Тамань Краснодарського краю : 
зображення місця поховання
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії РСЧА
Рід військ піхота
Освіта Ташкентське піхотне училище
Роки служби 1941-1944
Звання CCCP army Rank kapitan infobox.svg Капітан
Війни / битви німецько-радянська війна
Керченсько-Ельтигенська десантна операція
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора
CMNS: Мірошник Андрій Степанович на Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Андрій Мірошник народився 29 вересня 1922 р. в селі Плоске (Носівський район) Чернігівської області в сім'ї селянина. Після закінчення 9-ти класів вступає до Бібліотечного технікуму в Ніжині, (сьогодні це Ніжинське училище культури і мистецтв імені М. К. Заньковецької), та навчається там впродовж 19381940 рр.

В 1941 році Мірошник був призваний до Робітничо-селянської Червоної Армії. Закінчив Ташкентське піхотне училище.

З 1942 року на фронтах німецько-радянської війни[1].

До осені 1943 року капітан Андрій Мірошник командував ротою 1339-го стрілецького полку 318-ї стрілецької дивізії 18-ї армії Північно-Кавказького фронту. Відзначився під час Керченсько-Ельтігенської операції. Рота Мірошника переправилась через Керченську протоку на узбережжі Керченського півострова в районі селища Ельтиген (нині — Геройське (Сакський район) в межах Керчі) і взяла активну участь у боях з противником. В тих боях Мірошник неодноразово був поранений, але продовжував битися, особисто піднімав своїх підлеглих у контратаки[1]. Коли ситуація на фронті ускладнилася Мірошника назначили командиром комсомольського загону особового призначення. Саме під його керівництвом загін винищив всі резерви противника, підриваючи мости на шляху ворожих ешелонів, винищував гарнізони фашистів.

За мужність та героїзм, проявлений в боях за Керченський півострів, указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 року капітан Андрій Мірошник був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 2173[1].

Був також нагороджений орденом Червоного Прапора та медаллю[1].

27 січня 1944 року Мірошник загинув у бою. Похований у братській могилі в станиці Тамань Краснодарського краю[1].

Вшанування пам'ятіРедагувати

На честь Андрія Мірошника названі вулиці в Керчі, Носівці і Плоскому, школа в Плоскому, встановлено пам'ятний знак у Носівці[1].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е

ЛітератураРедагувати

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.
  • Церковный М. Ф., Шиганов А. Д., Юрьев Б. Ф. Героев подвиги бессмертны.- Киев, 1982.

ПосиланняРедагувати