Міністерство безпеки Російської Федерації
Міністерство безпеки Російської Федерації (рос. Министерство безопасности Российской Федерации) — колишній центральний орган виконавчої влади Росії, у віданні якого в період з січня 1992 по грудень 1993 перебували питання забезпечення державної безпеки.
рос. Министерство безопасности Российской Федерации (МБ РФ) | |||
.JPG)
| |||
| Загальна інформація: | |||
| Тип: | спецслужба | ||
| Юрисдикція: |  Росія
| ||
| Дата заснування: | 24 січня 1992 | ||
| Дата ліквідації: | 21 грудня 1993 | ||
| Відомство-попередник: | МБВД РФ | ||
| Відомство-наступник: | Федеральна служба контррозвідки Російської Федерації | ||
| Структура: | |||
| Керівник: | Viktor Barannikov | ||
| Керівна організація: |  Президент Російської Федерації
| ||
| Кількість співробітників: | 347 900 (1993) | ||
| Штаб-квартира: | |||
| Адреса штаб-квартири: | Москва | ||
| |||
Засновано МБР було шляхом поділення Міністерства безпеки і внутрішніх справ Російської Федерації (МБВД РФ) на окремі міністерства внутрішніх справ та безпеки. Міністерство безпеки засновано наказом № 42 від 24 січня 1992 року про заснування МБ РФ[1].
Спочатку до складу МБР входили контррозвідувальні, оперативні, технічні та аналітичні підрозділи колишнього Комітету державної безпеки СРСР.
21 грудня 1993 Міністерство безпеки РФ було ліквідоване указом Президента РФ № 2233, замість нього створена Федеральна служба контррозвідки РФ (ФСК Росії). В. о. міністра безпеки Микола Голушко і його заступник Сергій Степашин відразу ж були призначені на аналогічні посади в новій службі, решта ж співробітники МБР зараховувалися в штати ФСК після проходження атестації. Прикордонні війська були виділені в самостійний орган виконавчої влади: 30 грудня 1993 була створена Федеральна прикордонна служба РФ - головне командування Прикордонних військ РФ (ФПС - главкомат), яку очолив А. І. Ніколаєв.
Керівники ред.
Міністр безпеки Російської Федерації:
- Баранников Віктор Павлович (24 січня 1992 — 27 липня 1993)
- Голушко Микола Михайлович (28 липня — 18 вересня 1993 — в. о., 18 вересня 1993 — 21 грудня 1993)
Примітки ред.
- ↑ Прохоров Д.П. Разведка от Сталина до Путина. — СПб. : Издательский дом «Нева», 2004. — С. 124 – 416с. — 3000 прим. — ISBN 5-7654-3753-2.(рос.)
Джерела та література ред.
- Прохоров Д.П. Разведка от Сталина до Путина. — СПб. : Издательский дом «Нева», 2004. — 416 с. — 3000 прим. — ISBN 5-7654-3753-2.(рос.)
|
Це незавершена стаття про Росію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |