Мініра Дільбазі

Мініра Хулусі кизи Дільбазі (азерб. Minirə Xulusi qızı Dilbazi; нар.. 9 квітня 1937, Баку) — радянська і азербайджанська піаністка, музикознавець і педагог. Професор.

Мініра Дільбазі
Основна інформація
Дата народження	9 квітня 1937(1937-04-09) (87 років)
Місце народження	Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Професії	піаністка, музикантка
Інструменти	фортепіано

Життєпис

У 1960 році Мініра Дільбазі закінчила фортепіанний факультет Азербайджанської державної консерваторії (Баку).

З 1961 року по теперішній час — викладачка Азербайджанської державної консерваторії імені Узеїра Гаджибекова (нині Бакинська музична академія — БМА).

У 1982 році Мініра Дільбазі захистила кандидатську дисертацію в Московському Всесоюзному науково-дослідному Інституті мистецтвознавства (науковий керівник — доктор мистецтвознавства, професор О. М. Дмитрієв).

З 1988 року — доцент. З 1993 року — професорка, завідувач кафедри фортепіано Бакинській музичній академії імені Узеїра Гаджибекова.

Автор наукових досліджень, монографій, брошур, навчальних посібників, методичних розробок, програм, статей, опублікованих у Баку і за його межами. Більша частина наукової діяльності Мініри Дільбазі присвячена дослідженню музичної культури Баку другої половини XIX — початку XX століть. Матеріали монографій М. Дільбазі, її дослідження використані як допоміжний навчальний матеріал з історії музики та історії піанізму Азербайджану, а також у багатотомній «Історії Азербайджану».

Сфера наукових інтересів: вивчення музичної культури Азербайджану другої половини XIX — початку XX століття: культурне життя міста, азербайджанська музика в міському побуті, творчість місцевих музикантів, музична освіта і діяльність Бакинського відділення Імператорського Російського музичного товариства, концерти російських і зарубіжних музикантів, оперні та симфонічні сезони, просвітницька діяльність бакинських музикантів тощо.

Педагогічна діяльність

Клас професора Мініри Дільбазі закінчили понад 500 осіб.

Серед них:

Раміз Зохрабов — Народний артист Азербайджанської Республіки, доктор мистецтвознавства, професор БМА.

Назміє Аббасзаде — Заслужений діяч мистецтв, професор, декан виконавського факультету БМА

Азер Дадашев — Заслужений діяч мистецтв, професор БМА.

Натаван Шейхова — Народна артистка Азербайджанської Республіки, професор БМА.

Родина

Заміжня. Мати трьох дітей. Має трьох онуків.

Чоловік — Муса Салам огли Мамедов (1932 року народження). Кандидат сільськогосподарських наук, доктор економічних наук. Голова Комітету сільського господарства хімії Азербайджанської Республіки; Голова Державного агропромислового комітету Азербайджанської РСР; Перший заступник Голови Ради Міністрів Азербайджанської РСР; Радник Прем'єр-міністра Азербайджану.

Сини:

Мамедов Ельмар Муса огли (1965 року народження). Лікар-хірург.

Ільгар Мамедов Муса огли (1967 року народження). Закінчив Московську сільськогосподарську академію імені К. А. Тимірязєва. Агроном-винороб.

Дочка — Мамедова Гюнель Муса кизи (1977 року народження). Закінчила середню школу з золотою медаллю і одночасно, з відзнакою — річну музичну школу по класу фортепіано. Закінчила Азербайджанський медичний університет з відзнакою. Акушер-гінеколог. Кандидат медичних наук.

Статті й дослідження

• Шведський соловей (азербайджанською мовою), «Елм ве хаят» («Наука і життя»). — Баку, 1971, № 3
• Теоретичні питання народної музики. (азерб. мовою), «Елм ве хаят» («Наука і життя»). — Баку, 1971, № 3
• Луїза Микита в Баку. (азерб. мовою), «Елм ве хаят» («Наука і життя»). — Баку, 1972, № 3
• А. В. Павлов — Арбенін в Баку. «Літературний Азербайджан». — Баку, 1972, № 3. А також у кн. В. Я. Левиновський «Диригент Олександр Васильович Павлов-Арбенін (1873—1941)». — Санкт-Петербург, 2011, с. 50-55.
• Про А. Г. Меньшикову (азерб. мовою), «Елм ве хаят» («Наука і життя»). — Баку, 1973, № 2
• С. Рахманінов (азерб. мовою), (До 100-річчя з дня народження). «Елм ве хаят» («Наука і життя»). — Баку, 1973, № 4
• Чеський квартет (азерб. мовою), «Елм ве хаят» («Наука і життя»). — Баку, 1973, № 10
• Софія Ментер в Баку. (азерб. мовою), «Гобустан», Баку. — 1974, № 2
• Н. Фігнер в Баку. (азерб. мовою), «Гобустан», Баку. — 1974, № 4
• Перші оперні постановки в Баку. «Известия Академії наук Азербайджанської РСР, серія літератури, мови та мистецтва». — Баку, 1976, № 2
• Перша музична школа в Баку. «Доповіді Академії наук Азербайджанської РСР». — Баку, 1978, т. XXXIV, № 12
• З історії музичної освіти в Баку (1895—1901), «Вісті Академії наук Азербайджанської РСР, серія літератури, мови та мистецтва». — Баку, 1979, № 2
• Перший народний хор в Баку. «Радянська музика». — М., Радянський композитор, 1980, № 6
• Оркестри тієї пори (З історії музичного життя Баку). «Літературний Азербайджан». — Баку, 1980, № 12
• На естраді Петербурга (Сторінки історії), Радянська музика. — М., Радянський композитор, 1983, № 12

Монографії

• З музичного минулого. — Баку, Ишыг, 1985, 135 с.
• Музичне життя Баку другої половини XIX — початку XX століть. — Баку, «Mütərcim», 2007, 255 с. /Dilbazi Minirə. Bakinin misiqi həyati [Mətn]: (XIX əsrin ikinci yarısı-XX əsrin əvvəlləri): [monoqrafiya] /M. Dilbazi; red. R. Zöhrabov; Azərb. Resp. təhsil nazirliyi, Bakı musiqi akad.- Bakı: [s.n.], [2007]. 255 s.cədv., notlar/.

Посилання

• [1] [Архівовано 6 квітня 2014 у Wayback Machine.]азерб. FYODOR ŞALYAPININ BAKI QASTROLLARI
• [2] [Архівовано 24 січня 2013 у Wayback Machine.]азерб. SERGEY RAXMANİNOVUN BAKI QASTROLLARI
• [3] [Архівовано 6 квітня 2014 у Wayback Machine.]азерб. AZƏRBAYCANDA PROFESSIONAL MUSIQI TƏHSILININ YARANMASINA DAIR