Міньцзян

річка в Китаї, притока Янцзи

Міньцзян, або річка Мінь (кит.: ; піньїнь: Mínjiāng) — річка завдовжки 735 км у центральній частині провінції Сичуань у Китаї. Є найповноводнішою притокою річки Янцзи, в яку впадає біля міста Ібінь. У Китаї традиційно приймалася за основне русло верхньої Янцзи до того, як детально було досліджено її витоки.[1]

Міньцзян
Yibin Yangtze Begins Here.jpg
28°46′14″ пн. ш. 104°37′56″ сх. д. / 28.77055555558377975° пн. ш. 104.63222222224777624° сх. д. / 28.77055555558377975; 104.63222222224777624
Витік
Гирло Янцзи
• координати 28°46′14″ пн. ш. 104°37′56″ сх. д. / 28.77055555558377975° пн. ш. 104.63222222224777624° сх. д. / 28.77055555558377975; 104.63222222224777624
Басейн Басейн Янцзиd
Країни: Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Регіон Сичуань
Довжина 735 км
Площа басейну: 134 000 км²
Притоки: Дадухе, Jin Riverd, Caopo Riverd і Danan Riverd
CMNS: Міньцзян у Вікісховищі
Карта басейну Міньцзян
Карта басейну Міньцзян

ГеографіяРедагувати

Міньцзян тече загалом у південному напрямку. Починається в північно-центральній частині Сичуаню, де її басейн обмежений горами Ціонлай на заході та горами Мінь на сході. Річка проходить через гори Лонминь і входить у рівнини Сичуаньської западини поблизу Дуцзяньяна. У цьому районі розташована давня зрошувальна система та сучасна дамба Зіпінпу. Гігантська статуя Будди у Лешань вбудована у кам'яні береги річки Міньцзян.

НазвиРедагувати

Деякі західні автори XIX століття використовували назву Блакитна річка як «розмовну назву» Міньцзяну, за колишньою місцевою китайською назвою Ціншуй (清水, літ. «Чиста вода»),[2] і переконанням, що Міньцзян складає основну течію Янцзи, яка сама була відома європейцям як «Блакитна річка».[3]

Дика природаРедагувати

Дослідження біолога Ден Цісян показало, що сьогодні можна знайти лише 16 із 40 видів риб, зафіксованих у 1950-х роках. Сичуаньського тайменя, який знаходиться під охороною, не спостерігали ні на одній ділянці річки в повіті Веньчуань протягом цілого десятиліття.[4]

ІсторіяРедагувати

Система управління водними ресурсами, розташована вздовж річки Міньцзян, є найстарішою збереженою до наших днів. Побудована інженером-гідротехніком Лі Бін, вона допомогла значно розширити потужність держави Цинь і викликала бум населення на рівнині Ченду. Її було побудовано приблизно 2300 років тому. Першим західним академіком, який досліджував її історію, був Джозеф Нідем. Система стала відомою як Іригаційна система Дуцзян'янь .

ГребліРедагувати

Міньцзян розробляється в значній мірі, головним чином для гідроелектростанцій. Станом на березень 2014 року загалом було 27 гребель, які збудовані, будуються або плануються.[5][6]

ПриміткиРедагувати

  1. Fan Chengda. James M. Hargett (trans.) Riding the River Home: A Complete and Annotated Translation of Fan Chengda's (1126—1193) Travel Diary Record of a Boat Trip to Wu, p. 77. Chinese Univ. of Hong Kong (Hong Kong), 2008. Accessed 15 August 2013.
  2. Davenport, Arthur (1877). Report upon the trading capabilities of the country traversed by the Yunnan Mission. Harrison and Sons. с. 10–11. 
  3. E.g., Moll, Herman. «The Empire of China and island of Japan, agreeable to modern history.» Bowles & Bowles (London), 1736. Accessed 13 August 2013.
  4. [1]
  5. Dong, Luan. INTERACTIVE: Mapping China’s "Dam Rush". Wilson Center. Процитовано 15 June 2014. 
  6. The Last Report on China's Rivers. China's Rivers Report. March 2014. Процитовано 15 June 2014.