Мільтон Емілія Давидівна
Емілія Давидівна Мільтон (повне прізвище Мільтон-Краснопольська ; (нар. 2 травня [15 травня] 1902, Умань — пом. 12 лютого 1978, Москва, РРФСР, СРСР) — радянська актриса, Заслужена артистка РРФСР (1960).
| Мільтон Емілія Давидівна | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | рос. Эмилия Давыдовна Мильтон-Краснопольская  |
| Народилася | 2 (15) травня 1902 Умань, Київська губернія, Російська імперія |
| Померла | 12 лютого 1978 (75 років) Москва, СРСР ·інфаркт міокарда |
| Поховання | Введенське кладовище |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | акторка |
| Заклад | Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки, Театр імені Моссовєта, Харківський академічний драматичний театр, Театр на Броннійd і Московський драматичний театр імені Миколи Гоголяd |
| Роки активності | 1965 — 1978 |
| У шлюбі з | Краснопольський Олексій Сергійовичd |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 0590662 |
Життєпис
ред.Починала кар'єру актриси із ролі в одеському театрі «Червоний факел». Потім служила в Театрі російської драми в Києві, Харківському театрі драми, Театрі імені Гоголя в Москві, а також два сезони в Театрі на Малій Бронній. У 1960 році їй було присвоєно звання заслуженої артистки РРФСР.
Слава прийшла до Емілії Давидівни з виходом серіалу «Сімнадцять миттєвостей весни». Фрау Зауріх з'явилася в сюжеті випадково, її не було ні романі, ні в сценарії. Режисер Тетяна Ліознова ввела цього персонажа у фільм, щоб якось олюднити образ розвідника, «утеплити», пом'якшити надто серйозного героя. Сцени зустрічей фрау Зауріх зі Штірліцем писалися буквально на знімальному майданчику, і актриса схоплювала будь-які вказівки та пропозиції та сміливо імпровізувала[1].
|
Як кожній людині треба в житті своєму посадити хоч одне деревце, так і акторові — залишити пам'ять про себе, навіть не в спектаклі, а рядками віршів, пісні… | 
|
Ці слова належать Емілії Мільтон.
Померла Емілія Мільтон 12 лютого 1978 на 76-му році життя після перенесеного інфаркту міокарда. Похована на Введенському (Німецькому) цвинтарі поруч із чоловіком — актором Олексієм Краснопольським (ділянка № 25).
Фільмографія
ред.- 1936 — Том Соєр — вдова Дуглас (Київська кіностудія «Українфільм»)
- 1939 — Велике життя — Ліда Іванова, дружина Никифора Степановича
- 1941 — Богдан Хмельницький — епізод
- 1955 — Багаття безсмертя — королева Єлизавета I
- 1956 — Як Джанні потрапив до пекла — Цита
- 1959 — Йшли солдати... — акторка
- 1965 — Рано вранці — медсестра в літньому таборі
- 1970 — Увага, черепаха! — глухувата акторка
- 1972 — Слідство ведуть ЗнаТоКи. Шантаж — Прахова
- 1973 — Сімнадцять миттєвостей весни — фрау Зауріх
- 1973 — Кортик — Підволоцька, бабуся Лелі, вдова професора морської академії
- 1974 — Північна рапсодія
- 1974 — Шпак і Ліра — ворожка Аліхуб
- 1974 — Совість — сусідка Кудрявцева, капітанша з 14-ї квартири
- 1975 — Приголомшливий Берендеєв
- 1975 — Втеча містера Мак-Кінлі — черниця на прес-конференції (немає в титрах)
- 1976 — Легенда про Тіля — власниця шинку
- 1976 — Марк Твен проти... — Тітонька Віллер
- 1976 — Поки арба не перекинулася — Кесарія
- 1978 — Доброта — Павла Василівна
Примітки
ред.- ↑ 49 лет назад на Центральном телевидении впервые показали Штирлица. bb.lv (рос) . 11 серпня 2022. Процитовано 27 квітня 2023.
