Мільнів
Мільнів (пол. Mielnów) — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Красичин Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 91 особа (2011[1]).
Село
 Координати 49°46′00″ пн. ш. 22°37′00″ сх. д. / 49.7667° пн. ш. 22.6167° сх. д.
|
Географія
ред.Село розташоване на відстані 4 кілометри на південний захід від центру гміни села Красичина, 11 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишля і 53 кілометри на південний схід від центру воєводства — міста Ряшіва.
Історія
ред.За королівською люстрацією 1589 р. село входило до складу Перемишльської землі Руського воєводства.
У 1880 р. Мільнів належав до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 170 жителів і 49 на землях фільварку (всі — греко-католики, за винятком 33 римо-католиків).[2]
У 1939 році в селі проживало 310 мешканців, з них 260 українців-грекокатоликів, 45 українців-римокатоликів і 5 євреїв[3]. Село входило до об’єднаної сільської ґміни Ольшани Перемишльського повіту Львівського воєводства.
Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[4]. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в березні 1945 року село зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту українців у 1947 р. під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави. В село заселено поляків.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Церква
ред.У 1908 р. на місці попередньої дерев’яної українці збудували муровану греко-католицьку церкву Різдва Пр. Богородиці. До їх депортації була філіяльною церквою, яка належала до парафії Вільшани Перемиського деканату Перемишльської єпархії.
Демографія
ред.Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 47 | 11 | 31 | 5 |
| Жінки | 44 | 11 | 22 | 11 |
| Разом | 91 | 22 | 53 | 16 |
Примітки
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мільнів
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Mielnów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 349. (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 56.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |