Міктлонпачекатль
Міктлонпачекатль (науатль Miktlanpaehekatl, дос. «той, що дме з Міктлана») — в ацтекській міфології, бог північного та пекельного вітру, який ніс хвороби, головний біль, смерть та руйнування на своєму шляху. ВІн приносить вітання тим, хто сумує в підземному світі. Він сильний і перевертає каное на водних шляхах, й коли він дме, ніхто не пливе під розкритими вітрилами[1][2].
Його братами є боги Сіватекайотль, Тлалокайотль і Віцтлампаеекатль, які уособлюють вітри із заходу, сходу та півдня відповідно[3].
Усі чотири брати перебувають під владою Еекатля, бога вітру і захисника Кетцалькоатля, а також під владою правителів усіх напрямків світу: Тецкатліпоки (північ), Шіпе-Тотека (схід), Кетцалькоатля (захід) і Віцилопочтлі (південь)[3].
Примітки ред.
- ↑ Meza, Otilia (1981). El mundo mágico de los dioses del Anáhuac (ісп.). Editorial Universo. с. 37. ISBN 978-968-35-0190-5.
- ↑ Fernández, Adela (1992). Dioses prehispánicos de México : mitos y deidades del panteón náhuatl. México, D.F. : Panorama Editorial. с. 70. ISBN 978-968-38-0306-1.
- ↑ а б Robelo, Cecilio Agustín (1982). Diccionario de mitología nahoa. Biblioteca Porruá (ісп.) (вид. 1a ed. facsimilar). México: Editorial Porrúa. с. 168—169. ISBN 978-968-432-795-5.