Відкрити головне меню

Міклош Месей
угор. Mészöly Miklós
Mészöly Miklós sírja.jpg
Могила Міклоша Месей
Народився 19 липня 1921(1921-07-19)
Сексард
Помер 22 липня 2001(2001-07-22) (80 років)
Будапешт
Поховання
Громадянство Угорщина
Діяльність поет, прозаїк, драматург, есеїст, автор книг для дітей
Alma mater Будапештський університет
Мова творів угорська
Жанр Вірші, проза, есе
У шлюбі з Alaine Polcz[d]
Нагороди

Міклош Месей у Вікісховищі?

Міклош Месей (угор. Mészöly Miklós; 19 січня 1921, Сексард — 22 липня 2001, Будапешт) — угорський поет, прозаїк, драматург, есеїст, автор книг для дітей, один з найзначніших й найавторитетніших угорських письменників другої половини XX століття.

Зміст

БіографіяРедагувати

Закінчив юридичний факультет Будапештського університету (1942). У 1943-1944 був на фронті, дезертував. Після війни працював в газеті рідного міста, служив редактором в Будапештському театрі ляльок. Дебютував як прозаїк в 1948.

Вибрані твориРедагувати

  • Sötét jelek/ Темні знаки (1957, новели)
  • Fekete gólya/ Чорний лелека (1960, роман для дітей)
  • Az atléta halála/ Смерть атлета (1966, роман)
  • Jelentés öt egérről / Донесення про п'ять мишенят (1967, новели)
  • Saulus/ Савл (1968, роман)
  • Pontos történetek, útközben/ Справжні дорожні історії (1970, роман)
  • A Movie/ Фильм (1976, роман)
  • Bunker; The Window-cleaner/ Бункер, Засіб для чищення скла (1979, п'єси)
  • Esti térkép/ Нічна карта (1981, вірші)
  • Megbocsátás/ Прощення/ (1984, повість)
  • Volt egyszer egy Közép-Európa (1989, новели)
  • A negyedik út/ Четвертий шлях (1990, эсе)
  • Elegy/ Элегия (1990, вірші)
  • Otthon és világ/ Дім і мир (1994, эсе)
  • Hamisregény/ Пародійний роман (1995)
  • Idegen partokon/ На чужих берегах (1995, новели)

ВизнанняРедагувати

Лауреат премій Тібора Дері (1986), Кошута (1990), Агнеш Немеш Надь (2002). Член Академії мистецтв імені Сечені (1992). Орден За заслуги перед угорської республікою (1996). Почесний громадянин Будапешта (1996).

ДжерелаРедагувати