بني مدرار‎
Мідрариди
Аббасидський халіфат Flag
772 – 977 Кордовський халіфат Flag
Розташування Держава Мідраридів
Мідрариди (позначено зеленим кольором)
Столиця Сіджильмаса
Мови берберська
Релігії суфризм
Форма правління монархія
імам
 - 772785 Абу'л-Касім Семгу
Історія
 - Засноване 772
 - Підкорено Кордовським халіфатом 977

Мідрариди (араб. الدوله الاخشيديه‎) — ранньосередньовічна берберська династія і держава в Магрибі. Вела війни з Ідрісидами, була союзником Рустамідів. На деякий час була підкорена Фатімідами. Припинила існування внаслідок походів берберів-маграв. Династія відома також як Васулиди, а держава — Сіджильмаський імамат.

ІсторіяРедагувати

У середині VIII ст. серед низки південноберберських племен поширився суфризм. Одне з берберських племен — мекнаси на чолі з Абу'л-Касім Семгу, сином Васула, у 760-х роках заснувало місто Сіджильмасу, навколо якого 772 року було утворено власну державу. Наступним імамом довелося відбивати напади військ Ідрісидів.

Держава набула своїх ознак за четвертого імама — Мідрара ібн Яси, завдяки чому вся династія стала зватися Мідрардидами. Він також прийняв титул еміра. У цей час встановлюється союз з Рустамідами. Відбувається політичне та економічне піднесення держави.

У 867 році після смерті Мідрара починається боротьба за трон між його синами. Зрештою перемогу здобув Маймун ібн аль-Амір.

З 883 року починаються військові конфлікти з Фіатімідами. Останні у 909 році зуміли повалити мідраридів. Але ті у 911 році відновили незалежність держави. У 922 році війська мідраридів зазнали нової поразки від фатімідського війська, знову потрапивши під владу Фатімідського халіфату.

958 року Мідраридів повністю відсторонено від влади в Сіджильмасі в покарання за перехід до сунізму. Втім у 963 році їм вдалося повернутися на трон. 977 року війська берберів-маграва, васалів Кордовського халіфату, за наказом хаджиба Аль-Мансура виступили проти імама Абу Мухаммада аль-Мутазза, якого перемогли та стратили.

У Сіджильмасі було утворено емірат, що став частиною Кордовського халіфату. 1012 року він здобув незалежність, але 1053 року Альморавіди підкорили Сіджильмаський емірат.

ТериторіяРедагувати

Держава Мідраридів охоплювала сучасні південно-західні області Марокко — Тавілальт і Драа. Столицею була Сіджильмаса. Населення переважно мешкало в оазах.

УстрійРедагувати

Світська та духовна влада належала очільникам династії. Вони спочатку носили титул імамів, згодом також прийняли титул емірів. Імамів спочатку обирала рада знаті та племен, починаючи з Мідрара ібн Яси титул став спадковим. Проте вплив знаті, духівництва залишався значним.

ІмамиРедагувати

  • Абу'л-Касім Самгу (772—785)
  • Ільяс ібн Абу'л-Касім (785—790)
  • Абу Мунтасир Ільяс (790—824)
  • Мідрар ібн Яса (824—867)
  • Абд ар-Рахман Маймун (867)
  • Маймун аль-Амір (867), вперше
  • Мунтасир ібн Яса (867)
  • Маймун аль-Амір (867—877), вдруге
  • Мухаммад I ібн Маймун (877—883)
  • Яса ібн Мідрар (883—909)
  • панування Фатімідів
  • Аль Фатх Васул (911—913)
  • Ахмад ібн Маймун (913—921)
  • Мухаммад II аль-Мутазз (921—934)
  • Мухаммад III (934—943)
  • Самгу II (942—943), вперше
  • Мухаммад IV (943—958)
  • правління Фатімідів
  • Самгу II (963)
  • Абу Мухаммад аль-Мутазз (963—977)

ДжерелаРедагувати

  • D. R. Lightfoot, J. A. Miller, Sijilmassa: The rise and fall of a walled oasis in medieval Morocco. Annals of the Association of American Geographers, 86 (1996) pp.78–101
  • Bosworth C.E. The new Islamic dynasties. A chronological and genealogical manual. N.Y., 1996. Р. 29.