Мячин (Люблінське воєводство)

село в Польщі, Люблінське воєводство, Замойський повіт

Мячин[2] (або М'ячин[3], Мйончин, пол. Miączyn) — село в Польщі, у гміні Мячин Замойського повіту Люблінського воєводства. Населення — 1047 осіб (2011[1]).

Село
Мячин
пол. Miączyn
Колишня греко-католицька церква 1824 року, нині костел

Координати 50°44′17″ пн. ш. 23°30′09″ сх. д. / 50.73805556° пн. ш. 23.5025° сх. д. / 50.73805556; 23.5025

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Замойський повіт
Гміна Мячин
Населення 1047 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-455
Автомобільний код LZA
SIMC 0894693
GeoNames 764999
OSM 3111918 ·R (Мячин)
Мячин. Карта розташування: Польща
Мячин
Мячин
Мячин (Польща)
Мячин. Карта розташування: Люблінське воєводство
Мячин
Мячин
Мячин (Люблінське воєводство)
Мапа

Історія

ред.

1531 року вперше згадується православна церква в селі[3]. 1824 року в селі зведено нову греко-католицьку муровану церкву[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 972 вірян[2].

У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила місцеву православну церкву на римо-католицький костел[3].

6-15 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 61 українця[5]. У селі залишилося 436 поляків[5]. Ще 3 невиселених українців підлягали виселенню[5].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення

ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 532 132 348 52
Жінки 515 95 300 120
Разом 1047 227 648 172

Примітки

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мячин (Люблінське воєводство)

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. а б в Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 343. (пол.)
  3. а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 145.
  4. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
  5. а б в Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 421. (пол.)
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.