Мухолов рудогорлий
вид птахів
| Мухолов рудогорлий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Poecilotriccus plumbeiceps (Lafresnaye, 1846) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Todirostrum plumbeiceps Lafresnaye, 1846 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мухолов рудогорлий[2] (Poecilotriccus plumbeiceps) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Південній Америці.
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:[3]
- P. p. obscurus (Zimmer, JT, 1940) — південно-східне Перу (на південь від Куско) і Болівія (до Санта-Крусу);
- P. p. viridiceps (Salvadori, 1897) — південна Болівія (від Чукісакі) до північно-західної Аргентини (Сальта);
- P. p. plumbeiceps (Lafresnaye, 1846) — південно-східна Бразилія (від Ріо-де-Жанейро і Сан-Паулу на південь до Ріу-Гранді-ду-Сул), східний Парагвай, північно-східна Аргентина (Місьйонес, Коррієнтес) і північно-східний Уругвай[4];
- P. p. cinereipectus (Novaes, 1953) — східна Бразилія (Алагоас, Баїя, південний схід Мінас-Жерайсу, Еспіриту-Санту).
Поширення і екологія ред.
Рудогорлі мухолови мешкають в Перу, Болівії, Аргентині, Бразилії, Парагваї і Уругваї. Вони живуть в підліску вологих рівнинних і гірських тропічних лісів, на узліссях і в чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 750 до 2750 м над рівнем моря.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Poecilotriccus plumbeiceps. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 16 січня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tyrant flycatchers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 16 січня 2022.
- ↑ Claramunt, Santiago (1998). Todirostrum plumbeiceps y Sittasomus griseicapillus, dos Passeriformes nuevos para Uruguay (Aves) (PDF). Comunicaciones Zoológicas del Museo de Historia Natural de Montevideo. 12 (189): 1—4. Архів оригіналу (PDF) за 16 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |