Мухалніца
Мухалніца — природоохоронна зона, розташована за 1 км на південь від Ботевграда і за 63 км на північний схід від Софії. Створена в 1992 році з метою збереження унікальної за своїми масштабами міграції трав'яної жаби (Rana temporaria).[1]
42°53′36.200000100399″ пн. ш. 23°47′20.500000100797″ сх. д. / 42.89339° пн. ш. 23.78903° сх. д. | |
Країна | Болгарія |
---|---|
Розташування | Ботевград |
Найближче місто | Ботевград, Болгарія |
Площа | 1,9 гектара |
Засновано | 8 травня 1992 р. |
Вебсторінка | eea.government.bg/zpo/bg/area.jsp?NEM_Partition=1&categoryID=6&areaID=100 |
Мухалніца у Вікісховищі |
Історична довідка
ред.14 лютого 1968 року Владімір Бешков[bg] відкрив популяцію з кількох сотень трав'яних жаб в маленькому болоті, недалеко від Ботевграда, що зовсім нехарактерно для такого роду на такій незначній висоті (360 м). 1 і 4 березня 1971 року він позначив кілька сотень особин і відпустив їх назад в болото. 4 червня 1971 року одну із позначених жаб було виявлено на схилах гори Било[bg] за 4925 м по прямій лінії від болота і на висоті 875 м над рівнем моря. Через декілька років, Бешков відновив свої дослідження у 1979 році, коли між 31 січня та 3 березня на болоті було позначено 457 жаб. Також у лютому і березні 1980 року були позначені жаби на висоті 5,5 і 6 км над болотом під час їх руху вниз за течією. 11 березня 1980 року дві з них було знайдено в болоті Мухалніца (одну через 4, іншу через 11 днів після позначання)[2]. Бешков опублікував результати свого дослідження в серії наукових і науково-популярних статей, які стали підставою для оголошення в 1992 році болота і території між ним і річкою Стара (Зелінска) природоохоронною зоною.[3]
Історія міграції
ред.Масове прибуття тисяч жаб на болоті в місцевості Мухалніца, ймовірно, почалося в кінці останнього льодовикового періоду, тобто близько 8000 років тому. Під час щорічної міграції з місць зимівлі (ріки й струмки у верхній частині гори) до заплави Мухалніца, трав'яні жаби за кілька днів проходять відстань до 6 км, а деякі з них, ймовірно, і понад 10 км. Сам період розмноження триває лише близько двох тижнів, зазвичай в кінці лютого і на початку березня, в залежності від температури. Наявність відкладеної ікри під час танення льоду є звичайним явищем. Жаби пересуваються вниз за течією річки Зелінска і інстинктивно відчувають, де вони повинні вийти з неї, щоб досягти болота. Після закінчення шлюбного періоду жаби повертаються назад до вершини гори, проходячи по суші приблизно таку ж відстань у протилежному напрямку. З запліднених яйцеклітин вилуплюються пуголовки, які перетворюються на маленьких жаб, і залишають це болото в кінці травня або на початку червня[4][2]. Ця міграція для розмноження є унікальною для виду і є однією з найдовших серед відомих міграцій у світі амфібій[5].
Інші види амфібій і рептилій
ред.Крім трав'яної жаби у цьому ж болоті виявлено й інші 8 видів земноводних[6]: звичайний тритон (Lissotriton vulgaris), тритон Кареліна (Triturus ivanbureschi), жовточерева жаба (Bombina variegata), ропуха звичайна (Bufo bufo) і ропуха зелена (Bufotes viridis), райка деревна (Hyla orientalis), жаба прудка (Rana dalmatina) і жаба озерна (Pelophylax ridibundus). Є випадки спостереження європейської болотної черепахи (Emys orbicularis)[7]. Ця відносно висока видова різноманітність на такій невеликій площі підтверджує важливість захисту місцевості Мухалніца для збереження місцевої фауни.
Загрози та заходи щодо їх подолання
ред.В останні 10 років спостерігається збільшення розмірів болота, але й заростання його очеретом (Typha sp.), який поступово охоплює майже всю його площу. Це спричиняють багаторічні витікання з труб місцевого водопостачання і каналізації, які мають виражений негативний вплив на жаб, котрі для розмноження потребують відкритої водної поверхні. У зв'язку витіканням, ймовірно, змінився водний режим болота, яке пертворилося з тимчасової водойми на постійну (з, відповідно, більш сприятливими умовами для очерету). Прогресуючий розвиток очерету, проте, ймовірно, викличе нові зміни водного режиму, і болото пересохне. Останнє означає, що в найближчі роки популяція гірських жаб втратить основне місце для розмноження, а феноменальна міграція перестане відбуватися. Особливістю цієї загрози є те, що вона безпосередньо зачіпає всі інші види земноводних, виявлені в природоохоронній зоні.
Іншою істотною загрозою для популяції трав'яних жаб є масова загибель під час міграції на асфальтованій дорозі, що проходить уздовж північно-східного узбережжя болота. Вийшовши з річки, жаба неминуче повинна перетнути дорогу (крім тих, які проходять під дорогою через трубу для стоку води). Автомобільний рух тут не великий, але, за повідомленнями місцевих жителів, в дні міграції дорога покрита безліччю задушених жаб.
У 2017 році громада Ботевграда, спільно з командою вчених з Інституту досліджень біорізноманіття і екосистем і Національного музею природничих наук[bg] при Болгарській академії наук розпочали діяльність, пов'язану з подоланням вищеописаної загрози шляхом виривання очерету і встановлення труб для безпечного переходу через дорогу. bg
Джерела
ред.- ↑ Мухалница (болг.). Изпълнителна агенция по околна среда. Процитовано 17 листопада 2017 р.
- ↑ а б Бешков Владимир. Най-голямата периодична миграция в света на земноводните // Природа. — 1988. — Т. 37 (1). — С. 34 – 39.
- ↑ Заповед № 328 от 08.05.1992 г., Обн. ДВ. бр. 43/1992
- ↑ Бешков, В., Б. Ангелова. Една необикновена размножителна миграция на планинската водна жаба (Rana temporaria L.) // Екология. — 1981. — Т. 8. — С. 34 – 42.
- ↑ Russell, A., Bauer, A., Johnson, K. 2005. Migration in amphibians and reptiles: An overview of patterns and orientation mechanisms in relation to life history strategies. In: Elewa A.M.T. (eds) Migration of Organisms. Springer, Berlin, Heidelberg pp. 151—203
- ↑ Stoyneva, M., T. Michev. 2007. Blattse Mouhalnitsa. — In: Michev, T., M. Stoyneva (eds.) Inventory of Bulgarian Wetlands and their Biodiversity. Part 1: Non-Lotic Wetlands, IBW5732, Publ. House Svetlostrouy, Sofia
- ↑ Луканов, С. Непубликувани лични наблюдения, 2012
Посилання
ред.- Владимир Бешков за Мухалница на YouTube
- Община Ботевград [Архівовано 12 травня 2018 у Wayback Machine.]
- ИБЕИ-БАН [Архівовано 19 травня 2018 у Wayback Machine.]
- НПМ-БАН [Архівовано 25 травня 2018 у Wayback Machine.]