Музей керамічної плитки та сантехніки
Музей керамічної плитки та сантехніки — музей присвячений керамічним виробам і сантехніки та їх історії. Розташований у місті Харків, Харківської області, на Героїв Харкова 257а. Відкритий 23 серпня 2003 року.
Музей керамічної плитки та сантехніки | |
---|---|
49°57′58″ пн. ш. 36°19′24″ сх. д. / 49.96634189138739401° пн. ш. 36.32355052062711565° сх. д. | |
Тип | музей |
Країна | Україна |
Розташування | Україна: Харків |
Адреса | Проспект Героїв Харкова 257а |
Засновано | 2003 |
Відкрито | 23 серпня 2003 року |
Фонд | бл. 1000 експонатів |
Директор | Проскура Софія Іванівна |
Історія
ред.Заснований 23 серпня 2003 року на честь 60-річчя визволення Харкова від нацистської окупації. Наповнення колекції відбувалось за принципом збереження того, що викидалось на смітник під час перебудування будинків чи кімнат. Частина збереженого приноситься самими відвідувачами. Поява у липні 2005 року кахельної печі заводу Василя Петрова супроводжувалась скандалом серед суспільства, де музей зайняв позицію збереження експонату, а частина громадськості — недопущення демонтування старої печі пам'ятки з садиби Щербиніних. Софія Проскура заявила на цю ситуацію так:
Напівзруйноване приміщення, в якому вони зберігаються, призведе до того — вже призвело, — що від цієї печі кахельною залишилася десь половина, 50%, а з цих 50-ти відсотків дев'яносто відсотків напівзруйновані кахлі — вони вже втратили і блиск, і зовнішній вигляд. І якщо ще залишити на два-три місяці в такому стані цю продукцію, кахлі перетворяться у купу щебеню, у купу глини, більше від цього нічого не залишиться[1] Оригінальний текст (рос.)Полуразрушенное помещение, в котором они сохраняются, приведет к тому — уже привело, — что от этой печи изразцовой осталась где-то половина, 50 %, а из этих 50-ти процентов девяносто процентов полуразрушенные изразцы — они уже потеряли и блеск, и внешний вид. И если еще оставить на два-три месяца в таком состоянии эту продукцию, изразцы превратятся в кучу щебенки, в кучу глины, больше от этого ничего не останется
Експонати
ред.Фонд експонатів налічує більше 1000 експонатів. Основа експонатів — плитка. Більша частина керамічних плиток є від Товариства барона Бергенгейма[2]. Збережені також зразки плитки промислового мистецтва Василя Кричевського[3]. У зберіганні наявна цегла, італійські та іспанські декоративні фрізи — ХХ століття, із застосуванням ручної праці, плінфа майстра Макоступа зі сколотим кутом, сантехніка і фаянс. Дві кахельні печі ХІХ століття в натуральну величину. Перша — 1894 року Могилівської губернії. Друга — 1840 року заводу Петрова, Харкова[2].
Контакти
ред.Адреса: 61091 проспект Героїв Харкова, 257а, Харків, Харківська область, Україна
Керівник: Проскура Софія Іванівна
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Из дома помещиков Щербининых вывезены уникальные изразцы середины XIX века. 2005. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 17 грудня 2016.
- ↑ а б 4ornobile (2013). МАНДРИ. Харків. Музей керамічної плитки та сантехніки. Нотатки українського москаля. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 17 грудня 2016.
- ↑ Кричевський, 2016, с. 292.
Джерела та література
ред.- Василь Григорович Кричевський: хрестоматія: в 2 т.. — Харків : Видавець Савчук О. О., 2016. — 532 с. — ISBN 978-966-2562-70-5.
- Музей керамічної плитки і сантехніки. Каталог підприємств України. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 17 грудня 2016.
- Из дома помещиков Щербининых вывезены уникальные изразцы середины XIX века. 2005. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 17 грудня 2016.
- 4ornobile (2013). МАНДРИ. Харків. Музей керамічної плитки та сантехніки. Нотатки українського москаля. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 17 грудня 2016.