Муезинзаде Алі-паша

Османський губернатор і адмірал

Муезинзаде Алі-паша (тур. Müezzinzade Ali Paşa, помер 7 жовтня 1571), також відомий як Софу Алі-паша, Суфі Алі-паша або Мейзіноглу Алі-паша — османський державний діяч і капудан-паша (верховний адмірал) флоту Османської імперії. Був намісником (пашею) Єгипту з 1563 по 1566 рік. Командував османським флотом у битві при Лепанто, під час якої його було вбито.

Муезинзаде Алі-паша
Müezzinzade Ali Paşa
Sufi ali pasha.jpg
Народився
Кавала, Municipality of Kavalad, Східна Македонія та Фракія, Македонія та Фракіяd, Греція
Помер 7 жовтня 1571(1571-10-07)
Навпакт, Греція або Патраїкос, Греція
Країна Османська імперія
Діяльність офіцер
Учасник Битва при Лепанто (1571)
Посада Капудан-паша і бейлербей еялету Єгипетd
Військове звання Адмірал

ПередумовиРедагувати

Алі-паша був сином муедзина, вірогідно албанського походження, звідки походить його прізвисько Муезинзаде («син муедзина»). Він був улюбленцем султана Селіма II та жінок з гарему, які захоплювались його голосом як у муедзина, та був одружений з однією з дочок Селіма II. Зробив кар'єру в османському суспільстві як яничар[1][2].

З 1563 по 1566 рік Алі-паша служив османським губернатором Єгипту[3]. Як повідомляється, він був дуже аскетичним чоловіком, суфієм, що одягався лише у «грубий вовняний одяг» і багато разів відвідував могили святих у некрополі міста мертвих у Каїрі[4][5].

Османське завоювання КіпруРедагувати

Алі-паша з флотом, який налічував 188 галер, фуст, транспортних та інших кораблів, доставив сухопутну армію, якою командував Лала Мустафа-паша, для османського вторгнення та завоювання Кіпру з Константинополя 16 травня 1570 на Кіпр, де вони висадились 3 липня. Поки Лала Мустафа керував захопленням острова від Венеції, Алі-паша тримав велику частину свого флоту біля Криту, а потім у Мореї, тим самим фактично блокуючи можливість будь-якому християнському флоту прийти на допомогу обложеним захисникам Кіпру. 

Алі-пашу звинувачували у жорстоких катуваннях капітана королівства Кіпр Марко Антоніо Брагадіна[6].

Битва при Лепанто і загибельРедагувати

 
Гравюра з анонімної німецької брошури 1571 року після битви при Лепанто, що відбулась того ж року. На гравюрі зображено Алі-пашу в повний зріст на передньому плані, тоді як його голова, насаджена на пиці на османській галері, зображена на задньому плані.

Алі-паша був гранд-адміралом, або капудан-пашею, османських військово-морських сил у битві при Лепанто 7 жовтня 1571[7][8]. Селім довірив йому одне з найдорожчих володінь османських султанів, великий «Прапор халіфів», величезний зелений прапор, вишитий текстами з Корану і з ім'ям Аллаха, вишитим на прапорі золотими літерами 28 900 разів. Прапор мав заохочувати Алі-пашу та його людей зробити все можливе у вирішальному бою. 

Ініціатором битви став Алі-паша, проте існують різні погляди на причини його дій. Деякі вважають, що, можливо, його заохочувала менша кількість флоту Священної Ліги і недооцінка християн, тоді як інші вважають, що він, можливо, боявся незадоволення султана, який раніше наказав йому вступити в бій з ворогом[1]. Ще дехто вказує на відсутність у нього військово-морського досвіду як на те, що спричинило поразку під Лепанто[2]. Його флагманське судно, галера «Султана», яка билася в особистому двобії з флагманом Хуана Австрійського, галерою «Реал», було взяте на абордаж і, приблизно через одну годину кровопролитних боїв, під час якого обом сторонам надавались підкріплення іншими галерами відповідних флотів. було захоплене. Під час абордажного бою Алі-пашу було вбито, а його голову демонстративно підняли на пиці[7][9]. Це, і захоплення «Реалом» прапора халіфів, призвело до падіння морального духу османів, що значно сприяло їхньому розгрому в битві.

Автор Олівер Уоррен у книзі «Великі морські битви» описує захоплення і смерть Алі-паші:

«Кульмінація настала, коли дон Хуан наказав взяти османський флагман на абордаж; перший і другий напад були відбиті, але нарешті вони змогли висадитись на корму турецького судна. Там Алі-паша, вже поранений в голову кулею з аркебузи, спробував придбати своє життя обіцянками скарбів. Це було марно. Навіть його захисний талісман, праве ікло Магомета, що містилось в кришталевій кулі, не допоміг йому. Його було зарублено мечем. а його відрублену голову було презентовано дону Хуану. Адмірал, відсахнувшись, наказав викинути жахливий трофей у море, але його не послухались і іспанці підняли відрубану голову на пиці на носі турецького флагмана. Збентеження поширилося серед мусульман, і за кілька хвилин опір закінчився. Османський флаг, священна емблема, на якій двадцять дев'ять тисяч разів було написано ім'я Аллаха і ніколи раніше не втрачався в бою, було спущено зі щогли.»

Його підлеглий Улуч Алі, який успішно керував під час битви при Лепанто лівим флангом османського флоту, захопив флагман Мальтійських лицарів з їх Великим прапором і спромігся вивести більшість своїх суден з битви неушкодженими, замінив Алі-пашу посаді капудан-паші Османського флоту[7].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Brotton, Jerry (February 2017). The battle of Lepanto: when Ottoman forces clashed with Christians. HistoryExtra (en). Процитовано 2020-11-02. 
  2. а б Archivum Ottomanicum (en). Vol 6. Indiana University: Mouton. December 1, 2010. 
  3. Angus Konstam (1 January 2003). Lepanto 1571: The Greatest Naval Battle of the Renaissance. Osprey Publishing. с. 15–16. ISBN 978-1-84176-409-2. 
  4. M. W. Daly; Carl F. Petry (10 December 1998). The Cambridge History of Egypt. Cambridge University Press. с. 40. ISBN 978-0-521-47211-1. 
  5. Michael A. Cook; Asad Ahmed; Behnam Sadeghi; Michael Bonner (21 March 2011). The Islamic Scholarly Tradition: Studies in History, Law, and Thought in Honor of Professor Michael Allan Cook. BRILL. ISBN 978-90-04-19435-9. 
  6. Tarver, H. Micheal; Slape, Emily (2016-07-25). The Spanish Empire: A Historical Encyclopedia [2 volumes]: A Historical Encyclopedia (en). ABC-CLIO. ISBN 978-1-61069-422-3. 
  7. а б в Hanson, Victor Davis (2007-12-18). Carnage and Culture: Landmark Battles in the Rise to Western Power (en). Knopf Doubleday Publishing Group. ISBN 978-0-307-42518-8. 
  8. Tucker, Spencer C. (2019-08-31). Middle East Conflicts from Ancient Egypt to the 21st Century: An Encyclopedia and Document Collection [4 volumes] (en). ABC-CLIO. ISBN 978-1-4408-5353-1. 
  9. Contadini, Anna; Norton, Dr Claire (2013). The Renaissance and the Ottoman World (en). Ashgate Publishing, Ltd. ISBN 978-1-4724-0991-1. 

ДжерелаРедагувати

  • Bicheno, Hugh, Crescent and Cross: The Battle of Lepanto 1571, Phoenix, London, 2003 ISBN 1-84212-753-5
  • Currey, E. Hamilton, Sea-Wolves of the Mediterranean, John Murrey, 1910
  • Hopkins, T.C.F. Confrontation at Lepanto, Tom Doherty, New York, 2006 ISBN 0-7653-0538-0