Відкрити головне меню

«Мої друзі» (італ. Amici miei) — італійський комедійно-драматичний фільм 1975 року, яскравий зразок італійської кінокомедії. Проект фільму належав П'єтро Джермі, який передчасно помер. Після його смерті роботу режисера над фільмом завершив Маріо Монічеллі. Фільм за прибутками переміг навіть трилер Щелепи Стівена Спілберга.

Мої друзі Picto infobox cinema.png
італ. Amici miei
Bernard Blier in Amici miei.jpg
Бернар Бліє
Жанр кінокомедія
Режисер Маріо Монічеллі
Продюсер Андреа Ріццолі[it]
Сценарист П'єтро Джермі,
Леонард Бенвенуті[it],
П’єро Де Бернарді[it],
Туліо Пінеллі
У головних
ролях
Уго Тоньяцці
Філіп Нуаре
Гастоне Москін
Бернар Бліє
Оператор Луїджі Кувейлер[it]
Композитор Карло Рустікеллі
Тривалість 140 хв.
Мова італійська
Країна Італія Італія
Рік 1975
IMDb ID 0072637
Рейтинг IMDb: 8.1/10 stars
Наступний «Мої друзі 2»[it] (1982)
«Мої друзі 3»[it] (1985)
Мої друзі у Вікісховищі?

Фільм мав два продовження, «Мої друзі 2»[it] 1982 року (режисер також Монічеллі), і «Мої друзі 3»[it] 1985 року (режисер Нанні Лой).

СюжетРедагувати

П'ятеро друзів: журналіст (Філіп Нуаре), хірург (Адольфо Челі[it]), збіднілий шляхтич (Уго Тоньяцці), власник кафе (Дуіліо дель Прете[it]) та архітектор (Гастоне Москін), хоч їм уже під п'ятдесят, розважаються як десятирічні діти, все для них існує тільки для того, щоб пореготати.

Ролі виконуютьРедагувати

Навколо фільмуРедагувати

  • Фільм знімався у Флоренції, де на площі Демидова (Piazza Demidoff) був бар, який називався «Мої друзі — бар». У 90-х роках він змінив свою назву і був модернізований, перетворившись на американський бар.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати