Відкрити головне меню

Гастоне Москін

італійський актор

Гасто́не Москі́н (італ. Gastone Moschin; 8 червня 1929, Сан-Джованні-Лупатото, Верона, Італія — 4 вересня 2017, Терні, Італія) — італійський актор театру кіно та телебачення.

Гастоне Москін
італ. Gastone Moschin
Gastone Moschin-1967.png
Гастоне Москін, 1967
Дата народження 8 червня 1929(1929-06-08)[1][2][…]
Місце народження Сан-Джованні-Лупатото, Верона, Італія
Дата смерті 4 вересня 2017(2017-09-04)[4][5][…] (88 років)
Місце смерті
Громадянство Італія Італія
Професія актор
Alma mater Національна академія драматичних мистецтв ім. Сільвіо Д'Аміко[d]
Роки активності 1956 — 1956
IMDb ID 0608311
Срібна стрічка (1967, 1986)
Commons-logo.svg Гастоне Москін у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Після закінчення Академії драматичного мистецтва в Римі (нині — Національна академія драматичного мистецтва Сільвіо Д'Аміко, італ. Accademia Nazionale d'Arte Drammatica Silvio D'Amico), в 1955 році Гастоне Москін дебютував на театральній сцені як актор в чеховському «Іванові» режисера М. Ферреро в Сталому театрі (італ. Сталий театр) в Генуї, де до 1958 року він грав різнопланові ролі, часто під керівництвом Луїджі Скварцина. Згодом він почав співпрацювати з Театром Пікколо (італ. Piccolo Teatro) в Мілані, де грав, зокрема, ролі в постановках Джорджо Стрелера.

У другій половині 1950-х років Гастоне Москін почав з'являтися в художніх фільмах і на телебаченні. Велику популярність у глядачів здобув після зіграної ним ролі Рамбальдо Меландрі, одного з героїв культового фільму Маріо Монічеллі «Мої друзі» (1975). У 1986 році за цю роль у третій частині трилогії здобув другу «Срібну стрічку» від Італійського національного синдикату кіножурналістів як найкращий актор другого плану. Вперше актор отримав цю нагороду у 1967 році за роль Освальдо Бізігато у фільму П'єтро Джермі «Пані та панове» (1966).

Гастоне Москін за час своєї кінокар'єри знявся у понад 100 кіно- та телефільмах і співпрацював з такими відомими італійськими режисерами, як Джуліано Монтальдо, Даміано Даміані, Дучо Тессарі, Флорестано Ванчіні, Мауро Болоньїні, Серджо Корбуччі, Маріо Камеріні, Альберто Латтуада, Ліна Вертмюллер та ін. У 1974 році він знявся у фільмі Френсіса Форда Копполи «Хрещений батько 2», де зіграв роль Дона Фануцці. Останні акторські роботи Москіна датуються 2000 та 2001 роками, коли він взяв участь у перших двох сезонах телесеріалу «Дон Маттео» та в серіалі «Ви сильний, Маестро». Після цього він остаточно завершив акторську кар'єру.

Гастоне Москін помер у віці 88 років 4 вересня 2017 року в лікарні Санта-Марія вТерні, куди він був госпіталізований за кілька днів до того. Про смерть Москіна повідомила у Facebook його донька Еммануела Москін, написавши: «Прощай тату, для мене ти був усім» (італ. Addio papà, per me eri tutto)[6].

Фільмографія (вибіркова)Редагувати

 
У телесеріалі «Знедолені», 1964
 
У фільмі «Міланський калібр 9», 1972
 
У фільмі «Мої друзі», 1975
Ролі в кіно
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1959 ф Зухвале пограбування тих, хто невідомий, як завжди Audace colpo dei soliti ignoti Альфредо, продавець книг
1961 ф Як добре жити Che gioia vivere священик
1961 ф Стрільба по блюдечках Tiro al piccione Паскуіні
1962 ф Буремні роки Gli anni ruggenti Карміне Пассанте
1962 ф Важка любов L'amore difficile Марешалло(епізод «Змія»)
1963 ф Венеційський пекар Il fornaretto di Venezia радник Гарцоні
1963 ф Возз'єднання La rimpatriata Торо
1963 ф Успіх Il successo брат Джуліо
1964 ф Відвідувач La visita Ренато Джуссо
1964 ф Кохання на чотири сезони Amore in 4 dimensioni чоловік (епізод «Любов і життя»)
1964 ф Позашлюбний Extraconiugale Луїджі (епізод «Душ»)
1964 ф Сто вершників I cento cavalieri брат Кармело
1964 ф Ряджений месник Il vendicatore mascherato
1965 ф Берлін, місце зустрічі шпигунів Berlino - Appuntamento per le spie Борис
1965 ф Семеро золотих чоловіків 7 uomini d'oro Адольф
1965 ф Пані та панове Signore & signori Освальдо Бізігато
1966 ф Сезони нашого кохання Le stagioni del nostro amore CКарло Ді Джусті, «Танкреді»
1966 ф Сім золотих чоловіків завдають удару у відповідь Il grande colpo dei 7 uomini d'oro Адольф
1966 ф Феї Le Fate доктор Альдіні (епізод «Відьма Арменія)»
1967 ф Прадавня професія у світі Le plus vieux métier du monde Флавій (епізод «Римські вечори»)
1967 ф Легкий курок Du mou dans la gâchette Джо Лагерр
1967 ф Гарем L'harem Джанні
1968 ф Таємна поліція Італії Italian Secret Service адвокат Рамірес
1968 ф Вночі вона вимушена... красти La notte è fatta per... rubare
1968 ф Так, синьйор Sissignore адвокат
1968 ф Сім на сім Sette volte sette бенджамін Бартон
1968 ф Японська дружина La moglie giapponese
1969 ф Куди ти йдеш голий? Dove vai tutta nuda? Президент
1969 ф Фахівець Gli specialisti шериф
1970 ф Конформіст Il conformista Манганелло
1970 ф Концерт для одного пістолета Concerto per pistola solista сержант Алоїз Торп
1970 ф Ніні Тірабушо: жінка, яка вигадала рух Ninì Tirabusciò, la donna che inventò la mossa Маріотті, представник поліції
1971 ф Мій батько — синьйор Mio padre Monsignore Дон Альваро
1971 ф Хороший Рим Roma bene монсеньйор
1971 ф Я не бачу, ви не розмовляєте, він не відчуває Io non vedo, tu non parli, lui non sente Метелло Боттацці
1971 ф Кімната 17-17, фінансова установа, податковий відділ Stanza 17-17 palazzo delle tasse, ufficio imposte Джамбаттіста Рантегін
1972 ф Насильство: П'ята влада La violenza: Quinto potere Колоннезі, захисник
1972 ф Міланський калібр 9 Milano calibro 9 Уго П'яцца
1972 ф Розлучення Causa di divorzio адвокат
1972 ф Дон Камілло VI Don Camillo e i giovani d'oggi Дон Камілло
1972 ф Фіоріна Fiorina la vacca Руцанте
1973 ф Убивство Маттеотті Il delitto Matteotti Філіппо Тураті
1973 ф Паоло гарячий Paolo il caldo дядько Едмондо
1974 ф Льотна команда Squadra volante Марсельєза
1974 ф Нічний комісаріат Commissariato di notturna комісар Еміліано Борджіні
1974 ф Хрещений батько 2 The Godfather: Part II Дон Фануцці
1974 ф І починається запаморочлива подорож E cominciò il viaggio nella vertigine Бейлін
1974 ф Еротоман L'erotomane Родольфо Персікетті
1975 ф Мої друзі Amici miei Рамбальдо Меландрі
1975 ф Жінка у вікні Une femme à sa fenêtre Прімукіс
1977 ф Дружина-коханка Mogliamante Вінченцо
1978 ф Поліцейський без страху Poliziotto senza paura Карл Копер
1980 ф Лев пустелі Lion of the Desert майор Томеллі
1980 ф Попутники La compagna di viaggio барон
1980 ф Врятуй себе, якщо хочеш Si salvi chi vuole
1981 ф Карлота: Кохання… отрута Carlota: Amor es... veneno Чарлі
1982 ф Мої друзі, частина 2 Amici miei - Atto II° Рамбальдо Меландрі
1983 ф Міські птахи Pájaros de ciudad
1983 ф Жарт долі, що підстерігає в засідці, немов бандит з великої дороги Scherzo del destino in agguato dietro l'angolo come un brigante da міністр внутрішніх справ
1985 ф Мої друзі, частина 3 Amici miei - Atto III° Рамбальдо Меландрі
1985 ф Голка в серці Una spina nel cuore доктор Трігона
1987 ф Підкаблучник в океані Com'è dura l'avventura Орест Ракка
1988 ф Ріміні, Ріміні — рік потому Rimini Rimini — Un anno dopo Формігоні («Купіть його»)
1991 ф Жінки в спідницях Donne con le gonne
1992 ф Не називайте мене Омар Non chiamarmi Omar Омар Тавоні, хірург
1996 ф Безбожні чарівники I magi randagi Дон Грегоріо
1997 ф Порзус Porzûs Старий Ґеко
1997 ф Великий дуб La grande quercia
Ролі на телебаченні
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1963 с Млин По Il mulino del Po Фратоньйоне
1963 тф Мертві душі Le anime morte
1963 с Знедолені I miserabili Жан Вальжан
1977 тф Рокові яйця Uova fatali професор Персиков
1977 с Хрещений батько: Новела для телебачення The Godfather: A Novel for Television Дон Фануччі
1984 тф Мелодрама Melodramma Альдо Скотті
1991 тф Різниця Les ritals Люві
2000 с Дон Маттео Don Matteo єпископ

ВизнанняРедагувати

Нагороди та номінації Гастоне Москіна[7]
Рік Категорія Фільм Результат
Італійський національний синдикат кіножурналістів
1967 «Срібна стрічка» за найкращу роль другого плану Пані та панове Нагорода
1986 Мої друзі, частина 3 Нагорода
1998 Порзус Номінація
Італійська онлайн кінопремія
2007 Премія за кар'єру Нагорода

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати