«Мої Дікамерони» (Мої Дікамерони. Гола правда. Без силікону, ботоксу і макіяжу) — автобіографічно-гротесково-еротичний роман сучасного українського письменника Юрія Логвина

«Мої Дікамерони»
Обкладинка книги Мої Дікамерони.jpg
Автор Юрій Логвин
Назва мовою оригіналу Мої Дікамерони. Підзаголовок: Гола правда. Без силікону, ботоксу і макіяжу
Ілюстрації автора - Юрія Логвина
Дизайн обкладинки Юрій Романік
Країна Україна
Мова українська
Жанр роман[1]
Видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля», Харків
Видано 2013
Тип носія Обкладинка: палітурка
Сторінок 304
ISBN 978-966-14-6306-5

Анотація видавництваРедагувати

Автобіографічні замальовки знаного художника і письменника розкривають подробиці життя літературно-мистецької богеми другої половини XX століття. Письменник пропонує нам художні замальовки в чотирьох жанрах: натюрморт, пейзаж, портрет L&i, звичайно ж, оголена натура (ню), яку від юних років автор прагнув зафіксувати у своєму альбомі.

ЗмістРедагувати

За словами автора роману «Мої Дікамерони»: «Оповідань та новел я не пишу. Я пишу оповідки. А розповідаю й малюю різні історії. Особливо мені подобається зовсім екзотичний і не відомий в Україні жанр«існад». Це дуже просто: автор розповідає правдиву історію, яку йому розповіли люди , у чиїй правдивості нема жодного сумніву …»[2].

Таких оповідок в книзі «Мої Дікамерони» - 26. Назва книги і зміст перегукується з назвою і змістом книги Джованні Бокаччо «Декамерон».

В більшості «оповідок», враховуючи те, що автор не тільки відомий письменник, а ще й не менш відомий фаховий художник[3], не обходиться без оголених натурниць (ню-шок» - як їх називає автор), а в меншості без «оголеної» української історії.

В книзі «Мої Дікамерони» оповідки: це замальовки подій з життя самого автора – від воєнного дитинства до пізніх днів епохи застою і новітньої історії України.

Кожний твір проілюстрований власними малюнками автора.

Про художню цінність книги можна судити з того, що вона була серед невеликої кількості книг, нагороджених «як найкраща» на конкурсі «Коронація слова» за 2013 рік (їй присуджено диплом з 6 000 присланих на конкурс рукописів).

Приклади ілюстрацій "оповідок" романуРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Автор вважає, що існад
  2. «Мої Дікамерони», С. 167.
  3. «…залишається вірним обом своїм музам: і красному письменству, і пензлю, не забуваючи водночас і ще кількох муз : Кліо і Ерато» (Олег Чорногуз. Щасливе поєднання. Передмова до роману Юрія Логвина «Мої Дікамерони»).

ДжерелаРедагувати