Моше Давід Тендлер (англ. Moshe David Tendler; 7 серпня 1926(19260807) — 28 вересня 2021) — американський рабин, професор біології та експерт з медичної етики. Працював завідувачем кафедри біології в Університеті «Єшива»[2].

Моше Давід Тендлер
Народився 7 серпня 1926(1926-08-07)
Нижній Іст-Сайд, Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер 28 вересня 2021(2021-09-28)[1] (95 років)
Рошель-Парк, Берген, Нью-Джерсі, США
Країна  США
Діяльність рабин, ethicist, професор
Галузь мікробіологія
Alma mater Колумбійський університет, Rabbi Isaac Elchanan Theological Seminaryd і Marsha Stern Talmudical Academyd
Заклад Університет Єшиваd
Конфесія юдаїзм і ортодоксальний юдаїзм
Родичі Файнштейн Моше
Діти Q20608378? і Mordechai Tendlerd

Біографія ред.

Моше Давід Тендлер народився в районі Нижнього Іст-Сайда Нью-Йорка 7 серпня 1926 року[3]. Він отримав ступінь бакалавра в Нью-Йоркському університеті в 1947 році, а ступінь магістра в 1950 році. У 1949 році він був висвячений у теологічній семінарії рабина Ісаака Ельханана (RIETS), афілійованої з Університетом «Єшива», і отримав ступінь доктора з мікробіології Колумбійського університету в 1957 році[4].

У 1951 році Семюель Белкін з Університету Єшиви заохотив Тендлера очолити синагогу району Грейт-Нек протягом одного року як стажер, ставши першим рабином громади[5]. Пізніше він кілька років був рабином громадської синагоги округу Монсі, Нью-Йорк.

Тендлер служив старшим рош-єшива (деканом) у RIETS, також професором єврейської медичної етики кафедри імені рабина Ісаака та Белли Тендлерів, професором біології в коледжі «Єшива». Його відзначали як експерта з єврейської медичної етики та її стосунків із галахою (єврейське право)[6].

Тендлер був зятем Моше Файнштейна, всесвітньо відомого посека[6]. Деякі відповіді Файнштейна у його праці «Iggerot Mosheh» (Листи Моше) адресовані його зятю.

Дружина Шіфра померла в жовтні 2007 року[7]. Сам Тендлер помер 28 вересня 2021 року в Рошель-Парк, штат Нью-Джерсі[3].

Медична етика ред.

 
Громадська синагога Монсі

Тендлер писав і читав лекції з медичної етики. Він перекладав англійською мовою різні медичні відповіді Файнштейна, хоча Файнштейн прямо заборонив такі переклади.[8][9] Тендлер відстоював теорію про те, що повне і необоротне припинення функції всього мозку робить людину «фізіологічно обезголовленою» і вважав її юридично мертвою відповідно до єврейського законодавства[10]. Тендлер стверджував, що коли донорство органів було визнано допустимим за даних умов, воно стає обов'язковим, підпадаючи під рубрику юридичного обов'язку євреїв зберігати життя інших[11]. Крім того, Тендлер багато писав про евтаназію, безпліддя, проблеми кінця життя, донорство органів і брит-мила (єврейське обрізання). Тендлер був рішучим прихильником використання трубки при виконанні меціци, відсмоктування крові під час обрізання[12]. Будучи членом групи RCA з досліджень стовбурових клітин, Тендлер висловив шанобливу незгоду з позицією адміністрації Буша[13].

Тендлер був посеком Асоціації ортодоксальних єврейських вчених і її колишнім президентом.

Точки зору ред.

Тендлер висловив своє заперечення проти тактики, яку використовує Нью-Йоркська група з примусу до розлучення, рабинів, які використовували викрадення, а іноді й катування, щоб змусити єврейських чоловіків надавати своїм дружинам релігійні розлучення, сказавши: «Ідея, що бейт-дін може надати наказ про примус — це дурість, обман». Визнаючи, що він мав попередні стосунки з Менделем Епштейном (англ. Mendel Epstein), лідером цієї групи, Тендлер все ж охарактеризував його як «ненадійного». Щодо Мартіна Волмарка (англ. Martin Wolmark), іншого члена цієї групи, Тендлер заявив: «Він дуже розумний хлопець, і він американець. Я не можу уявити, щоб він вв'язався в таку брудну справу»[14]. Пізніше Епштейна визнали винним у змові з метою викрадення[15], а Волмарка — за змову з метою вимагання[16].

Опубліковані роботи ред.

Статті ред.

Книги ред.

Виноски ред.

  1. а б http://www.rationalistjudaism.com/2021/09/a-bold-leader-in-torah-and-science.html
  2. Boy or Girl ethicists cringe over new technology. Jewish Telegraphic Agency (JTA). 15 жовтня 1998. Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 13 березня 2022. the biology department chairman at Yeshiva University in New York
  3. а б Berger, Joseph (9 жовтня 2021). Moshe Tendler, Authority on Jewish Medical Ethics, Dies at 95. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 9 жовтня 2021.
  4. Pew Forum: Rabbi Moses Tendler. Архів оригіналу за 28 серпня 2008. Процитовано 10 вересня 2008.
  5. Great Neck Synagogue History. Great Neck Synagouge. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021.
  6. а б Rabbi Dr. Moshe Tendler of Monsey, NY To Be Honored For Unique Contribution to Jewish Life. Архів оригіналу за 19 лютого 2001. Процитовано 10 вересня 2008.
  7. Community Synagogue of Monsey - History. Архів оригіналу за 28 серпня 2008. Процитовано 10 вересня 2008.
  8. Igros Moshe Y"D vol. III s.91. This was addressed to R. Shabtai Rappaport, the grandson-in-law of R.Feinstein and son-in-law of R.Tendler
  9. Responsa of Rav Moshe Feinstein, Pages 23-27
  10. Breitowitz, Yitzchok A. The Brain Death Controversy in Jewish Law. Архів оригіналу за 6 липня 2008. Процитовано 10 вересня 2008.
  11. video interview. Архів оригіналу за 3 грудня 2008. Процитовано 10 вересня 2008.
  12. Weiss, Steven I. (18 березня 2005). Rabbi Targeted After Call for Bris Change. The Forward. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 10 вересня 2008.
  13. Weiss, Steven I. (21 травня 2004). O.U. Keeping Quiet in Stem Cell Debate. The Forward. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 10 вересня 2008.
  14. Lieberman, Steve and Bandler, Jonathan (October 11, 2013). «New Details Emerge in Jewish Divorce-gang Probe» [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.], USA Today. Retrieved October 12, 2021.
  15. (April 22, 2015) «New Jersey Rabbis Convicted of Conspiring to Kidnap Husbands, Force Them to Divorce Wives» [Архівовано 30 жовтня 2021 у Wayback Machine.], Haaretz. Retrieved October 12, 2021.
  16. (December 14, 2015) «Rabbi Sentenced for Role in Divorce-Coercion Ring» [Архівовано 17 квітня 2019 у Wayback Machine.], The New York Times. Retrieved October 12, 2021.

Посилання ред.