Моспинська група

Моспинська група — археологічна культурна група пізньої середньокам'яної доби північно-східного Надозів'я та Середньої Сіверськодонеччини. Виділена за Моспинською стоянкою у верхів'ях Кальміусу.

Пам'ятки

До числа пізньо-середньокам'яних пам'яток моспинської групи у Наддінців'ї та у Північному Надозів'ї належать стоянки: Моспине, Кремінна Гора (у селища Олександрівка біля південно-західного края Донецька), Тепле, Мілова (біля села Сабівка), Зимівники, Петропавлівка, Менчикур (північно-східна сторона Георгіївки), Дружківка та інші. Деякі з них за крем'яним складом відрізняються, проте у цілому складають моспинський тип, За процентним складом знахідок вони мають велику подібність.

Крем'яні вироби

Спільною рисою для пізньо-середньокам'яних пам'яток ненаситецької та моспинської групи є поширення дрібних мікролітів: мікролітичних нуклеусів (включно з «олівцеоїдними»), численних ретушуваних платівок (серед яких окремі пластини з виїмками). Основною формою геометричних мікролітів є трапеції, переважно середніх пропорцій. Зустрічаються вістря зі скошеним кінцем. 20-25 % усіх знарядь складають скребки (кінцевих, округлих, підокруглих, бічних форм), що переважно виготовлялися зі сколів. Понад 10 % складають різці, серед яких переважають різців на розі зламаною пластини. Також зустрічаються різці зі сколами на двох кінцях.

Макроліти у колекціях геть відсутні, за винятком стоянки Кремінна Гора, де відзначені сліди макролітичної техніки.

Особливості моспинської групи

Моспинській та ненаситецькій групі пам'яток притаманні певні особливості, що вказують на дві різні культурні групи. За ранньо-середньокам'яної доби на цих землях від Надпоріжжя до Наддінців'я існувала більш-менш єдина осокорівсько-рогалицька культура, також з певними відмінностями між Наддіпровським й Наддінцівським варіантами.

Моспинська група характеризуються мікролітичним кременем переважно платівчастих заготовок (показник 1,8). Основні види знарядь моспинської групи представлені платівками з ретушшю, скребками, головним чином на сколах, й трапеціями. Різцово-скребковий показник нижче середнього (0,6), а мікролітичний показник малий (0,1).

Культурна належність

Разом з ненаситецькою групою стоянок Надпоріжжя відносять до східного продовження гребениківської культури, що разом належать до групи культур азово-чорноморської культурною області середньокам'яної доби. Серед мікролітів ненаситецької й моспинської групи домінують трапеції, що ведуть свої прототипи, очевидно, з мікролітів осокорівсько-рогалицької культури, на базі яких вони, ймовірно, й склалися. Усі разом вони утворюють своєрідний для середньокам'яної України культурно-генетичний «цикл трапецій», що за складом знахідок відрізняється від ранньо-середньокам’яних стоянок шан-кобинсько-білоліського «циклу сегментів», а також від інших пізньо-середньокам'яних культур України, зокрема від сусідньої кукрецької культури.

Джерела

• Археология Украинской СССР в 3-х тт.; том 1; 1985, Киев
• Археология СССР в 20-ти тт., том 2, Москва