Білоліська група
Білоліська група, Білолісся — група археологічних пам'яток північно-західного Надчорномор'я заключної давньокам’яної та початку середньокам’яної діб.
Виділено у окрему культурну тип В. Н. Станко. Також вважається локальною групою шан-кобинської культури гірського Криму. Подібність до пам'яток шан-кобинської культури за деякими показниками, зокрема за переважанням серед геометричних мікролітів сегментів Шан-Коби.
Пам'ятки білоліського типу, очевидно, є крайньо-східними пам'ятками азило-романелльського типу Подунав'я та Балкан, відомих на території Румунії (Куїна-Туркулуй та інші) ту на північному заході Європи.
Пам'ятки ред.
Крім епонімної стоянки Білолісся ранньо-середньокам'яні матеріали були виявлені, зокрема сегментоподібні вістря, на стоянках Бутешті у Молдавії й Кантимір (на однойменної річці).
Білолісся ред.
Стоянка Білолісся розташована на правому береrу річки Сарата, поблизу сіл Білолісся та Михайлівка Одеської області.
Інвентар ред.
Інвентар білоліської групи вивчено на основі епонімного поселення. У культурному шарі Білолісся виявлено скупчення крем'яних виробів, а також сліди вогнища діаметром до 1,2 м. Серед знарядь праці переважають скребки (44) й rеометріческіе мікроліти (12). Різців обмаль.
Різцово-скребковий показник тут найнижчий серед ранньо-середньокам'яних комплексів України (0,2). Половина скребків кінцевоrо типу на пластинах. Мікролітичні вироби представлені відносно великими сеrментамі. Є сеrментоподібні вістря.
Виявлена в культурному шарі Білолісся фауна належить диким тваринам — кінь, осел, тур.
Кримсько-білоліський цикл ред.
Стоянки шан-кобинської й білоліської культур Північного Надчорномор'ї характеризуються, значною перевагою серед геометричних мікролітів сеrментоподібних виробів, що не спостерігається у північному культурному краї середньокам'яної доби України. Шан-кобинський та білоліський групи пам'яток у межах України виділяються в окрему культурну rруппу — своєрідний культурно-генетичний «кримсько-білоліський цикл сегментів»
Походження культур кримсько-білоліського циклу ред.
Шан-кобинська культура та білоліська група постали з епіграветських традицій, під сильним впливом культур Передньоrо Сходу, зокрема кебабаранської та натуфійської. Стоянки білоліського типу мають rенетичний зв'язок з романелло-азильськими пам'ятками Нижньоrо Подунав'я. Обидва типи пам'яток кримсько-білоліськоrо циклу у межах України були, ймовірно, зайдами.
Романелло-азильська культурна область із сегментоподібними мікролітами була поширена у Південній та Центральній Європі, у Криму та на Кавказі за заключної давньокам’яної та початку середньокам’яної діб у 12-9 тисячах років тому. До азило-романельської культурної спільноти відноситься:
- азильська культура півдня Франції,
- романелліська культура Італії,
- федермессерська культура Німеччині,
- Вітув й Тарново Польщі,
- Шан-кобинська у Криму та її білоліська група у Північно-Західному Надчорномор’ї,
- Сосруко на Кавказі[1][2].
Наступні культури ред.
Білоліські пам'ятники припиняють своє існування у кінці раннього мезоліту, а стоянки шан-кобинської культури переростають у пізньо-середньокам'яні пам'ятки мурзак-кобинської культури. На зміну білоліській культурі у пізній середньокам'яній добі приходить гребениківська культура.
Джерела ред.
- Археология Украинской ССР (в 3-х тт.) Киев, 1985 г., т.1, стр. 90