Мославацька гора

гірський хребет

Мославацька Гора — невеликий гірський хребет, розташований у центральній Хорватії на межі Беловарсько-Білогорської та Сисацько-Мославинської жупанії . Вони належать до затонулого нагір'я складеного валунами, палеогеологічного походження, багатого мінеральними ресурсами (гранітом , нафтою і газом). Найвища вершина — Гумка , 489 м.н.м..[2] Серед інших вартих уваги вершин — Віс (444 м.н.м.), Калуджеров гроб (437 м.н.м.) і М'єсец (354 м.н.м.). Площа Мославацької гори — близько 1350  км 2 .

Мославацька гора
Назва на честь (епонім):
  • Moslavinad

  • 45°36′45″ пн. ш. 16°44′59″ сх. д. / 45.6125000000277723° пн. ш. 16.74990000002777890° сх. д. / 45.6125000000277723; 16.74990000002777890Координати: 45°36′45″ пн. ш. 16°44′59″ сх. д. / 45.6125000000277723° пн. ш. 16.74990000002777890° сх. д. / 45.6125000000277723; 16.74990000002777890
    Країна  Хорватія[1]
    Регіон Беловарсько-Білогорська жупанія
    Сисацько-Мославинська жупанія
    Тип гірський хребет[1]
    Мославацька гора. Карта розташування: Хорватія
    Мославацька гора
    Мославацька гора
    Мославацька гора (Хорватія)
    Мапа
    CMNS: Мославацька гора у Вікісховищі
    Схили Мославацької гори біля Вртлинська

    Мославацькі гори покриті густими лісами з бука, дуба, граба, каштана, чорної вільхи і берези, а на нижніх схилах розташовані сади і виноградники. Особливо красивими є південні схили.

    Тут були знайдені скам'янілості доісторичних слонів (таких як Gomphotherium angustidens, Prodeinotherium bavaricum) і носорогів (Brachypotherium brachypus)[3] всередині старих відкладень в шахті видобутку бентонітової глини поблизу села Горня Єленська 1994 р[4] ; їх вік оцінюється у близько 17 мільйонів років, тому вони є одними з найстаріших на європейському континенті. В горах є кілька кар'єрів, деякі з них покинуті. Найважливішими є Плетерак і Міклеушка.

    Рідкісні та зникаючі рослини, які тут ростуть, включають: осоку їжакову (Carex echinata) і любку дволисту (Platanthera bifolia). У водотоках живуть зникаючі риби, такі як білий голавль (Leuciscus cavedanus), а земноводні включають саламандру вогняну, жабу прудку і кумку жовточереву.

    У районі Мославацьких гір є залишки стародавніх укріплень, серед яких найвідомішим є Гаріч-град , побудований баном Степаном Шубичем у 1256 році.[5]

    З 2007 року територія охороняється як регіональний парк.

    Мославацька гора має дуже цікаві геологічні особливості та багату геологічну спадщину. Характерним є поява різних магматичних і метаморфічних порід в цікавих структурних відносинах.

    Примітки ред.

      Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мославацька гора

    1. а б в GEOnet Names Server — 2018.
    2. (хор.) Garić Grad i izletište Podgarić | kameleon [Архівовано 5 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
    3. Zaštićena područja - Moslavačka gora - Javna ustanova za upravljanje zaštićenim prirodnim vrijednostima Sisačko-moslavačke županije (Croatian). Архів оригіналу за 12 травня 2011. Процитовано 28 березня 2011. 
    4. Moslavina INFO - Muzej praslonova u G. Jelenskoj (Croatian). Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 28 березня 2011. 
    5. (хор.) Turistička zajednica Bjelovarsko-bilogorske županije — uživajte u kulturnoj ponudi Bjelovarsko-bilogorske županije, muzeji, galerije, spomenici, dvorci, kulturna događanja. [Архівовано 4 червня 2010 у Wayback Machine.]