Мославацька гора

гірський хребет

Мославацька Гора — невеликий гірський хребет, розташований у центральній Хорватії на межі Беловарсько-Білогорської та Сисацько-Мославинської жупанії . Вони належать до затонулого нагір'я складеного валунами, палеогеологічного походження, багатого мінеральними ресурсами (гранітом , нафтою і газом). Найвища вершина — Гумка , 489 м.н.м..[2] Серед інших вартих уваги вершин — Віс (444 м.н.м.), Калуджеров гроб (437 м.н.м.) і М'єсец (354 м.н.м.). Площа Мославацької гори — близько 1350  км 2 .

Мославацька гора
Назва на честь (епонім):
  • Moslavinad
  • Moslavacka gora1.JPG

    45°36′45″ пн. ш. 16°44′59″ сх. д. / 45.6125000000277723° пн. ш. 16.74990000002777890° сх. д. / 45.6125000000277723; 16.74990000002777890Координати: 45°36′45″ пн. ш. 16°44′59″ сх. д. / 45.6125000000277723° пн. ш. 16.74990000002777890° сх. д. / 45.6125000000277723; 16.74990000002777890
    Країна Flag of Croatia.svg Хорватія[1]
    Регіон Беловарсько-Білогорська жупанія
    Сісацько-Мославінська жупанія
    Тип гірський хребет[1]
    Ідентифікатори і посилання
    GeoNames 3194847
    Мославацька гора. Карта розташування: Хорватія
    Мославацька гора
    Мославацька гора
    Мославацька гора (Хорватія)
    CMNS: Мославацька гора у Вікісховищі
    Схили Мославацької гори біля Вртлинська

    Мославацькі гори покриті густими лісами з бука, дуба, граба, каштана, чорної вільхи і берези, а на нижніх схилах розташовані сади і виноградники. Особливо красивими є південні схили.

    Тут були знайдені скам'янілості доісторичних слонів (таких як Gomphotherium angustidens, Prodeinotherium bavaricum) і носорогів (Brachypotherium brachypus)[3] всередині старих відкладень в шахті видобутку бентонітової глини поблизу села Горня Єленська 1994 р[4] ; їх вік оцінюється у близько 17 мільйонів років, тому вони є одними з найстаріших на європейському континенті. В горах є кілька кар'єрів, деякі з них покинуті. Найважливішими є Плетерак і Міклеушка.

    Рідкісні та зникаючі рослини, які тут ростуть, включають: осоку їжакову (Carex echinata) і любку дволисту (Platanthera bifolia). У водотоках живуть зникаючі риби, такі як білий голавль (Leuciscus cavedanus), а земноводні включають саламандру вогняну, жабу прудку і кумку жовточереву.

    У районі Мославацьких гір є залишки стародавніх укріплень, серед яких найвідомішим є Гаріч-град , побудований баном Степаном Шубичем у 1256 році.[5]

    З 2007 року територія охороняється як регіональний парк.

    Мославацька гора має дуже цікаві геологічні особливості та багату геологічну спадщину. Характерним є поява різних магматичних і метаморфічних порід в цікавих структурних відносинах.

    ПриміткиРедагувати

      Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мославацька гора