Московкін Володимир Михайлович

Володимир Михайлович Московкін (нар. 5 лютого 1952, Ялта) — пострадянський, український географ, економіст, наукознавець, педагог, публіцист. Доктор географічних наук.

Московкін Володимир Михайлович
Народився 5 лютого 1952(1952-02-05) (72 роки)
Ялта
Країна  Україна
Діяльність географ
Alma mater Казанський державний університет
Заклад Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Бєлгородський державний університет
Науковий ступінь Доктор географічних наук

Біографічні відомості ред.

У 1969 закінчив середню школу № 6 у Ялті та заочну математичну школу при МДУ.

У 1975 закінчив механіко-математичний факультет Казанського державного університету.

З 1976 — інженер Кримського протизсувного управління.

З 1977 — ст. лаборант відділу ґрунтово-кліматичних досліджень Державного Нікітського ботанічного саду.

З 1984 — кандидат географічних наук (дисертація на тему «Моделі взаємодії в геоморфології схилів» захищена в МДУ, науковий керівник професор Ю.Г.Сімонов).

З 1998 — доктор географічних наук (дисертація на тему «Динаміка, стійкість та керування морськими береговими екогеосистемами», захищена в Харківському державному університеті, науковий консультант, професор В.Е.Некос).

C 1997 викладає в Харківському університеті (професор, з 2006 — за сумісництвом, з 2012 — в.о. зав. кафедри екології та неоекології).

З 2006 викладає в Бєлгородському університеті (до 2007 — заступник проректора з наукової роботи, з 2007 — професор кафедри світової економіки, з 2013 також директор Центру наукометричних досліджень та розвитку університетської конкурентоспроможності).

З 2023 - незалежний дослiдник (Вимперк, Чехiя; Харкiв, Україна).

З 2007 року друкується в англомовних журналах Scientific and Technical Information Processing, Automatic and Mathematical Linquistics, Webology, Cybermetrics.

З 2008 виступає в академічній газеті «Пошук» (Москва) з публіцистичними статтями, що стосуються загальнонаукових та наукознавчих проблем.

Внесок у науку ред.

У 80-ті роки XX ст. на фундаментальній математичній основі (крайові задачі математичної фізики дифузійного типу) з урахуванням знання механізмів перебігу геоморфологічних процесів побудував струнку систему дифузійних моделей розвитку рельєфу.

У 90-ті роки XX ст. заклав теоретичні основи динаміки, стійкості та керування морськими береговими системами на основі якісної теорії динамічних систем.

Наприкінці XX ст. — початку XXI ст. ввів у практику досліджень, на етапі їх постановки, систематичний інформаційно-наукометричний підхід, заклав основи концепції математичного моделювання конкурентно-коопераційних взаємодій у соціально-економічних системах, розробив бенчмаркінговий (матрично-аналітичний) інструментарій при порівняльному вивченні територіальних та інноваційних систем, розвинув методологічний інструментарій щодо підвищення академічної конкурентоспроможності університетів та наукових журналів.

На початку XXI ст. вніс значний внесок в інтеграцію пострадянських університетів у міжнародний рух до відкритого доступу до наукового знання (Білгородська декларація про відкритий доступ до наукового знання та культурної спадщини, створення мережі репозитаріїв відкритого доступу в університетах російсько-українського прикордоння).

У 2000-і роки вніс ключовий внесок у вивчення раннього періоду життєдіяльності лауреата Нобелівської премії з економіки Семена Кузнеця.

Основні праці ред.

Книги ред.

  • Математичне моделювання в геоморфології схилів (1983) — спільно з А.М. Трофімовим.

Статті ред.

Близько 550 російськомовних і 60 англомовних [Архівовано 3 квітня 2015 у Wayback Machine.] статей, серед них:

Посилання ред.