Відкрити головне меню

Митрофан Миколайович Москальов (2 (14) січня 1873(18730114), Єлець — 20 серпня 1940, Київ) — український радянський хірург та уролог, доктор медичних наук (з 1913 року).

Митрофан Миколайович Москальов
Митрофан Миколайович Москальов.jpg
Народився 14 січня 1873(1873-01-14)
Єлець
Помер 20 серпня 1940(1940-08-20) (67 років)
Київ
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Діяльність хірург та уролог
Alma mater Київський університет

БіографіяРедагувати

Народився 2 (14 січня) 1873 року в місті Єльці (тепер Липецька область). 15 жовтня 1902 року закінчив медичний факультет Київського університету зі званням лікаря та був залишений лаборантом при кафедрі хірургічної патології та терапії. Будучи ще студентом, розпочав активну наукову роботу в лабораторії кафедри хірургічної патології та терапії під керівництвом професора О. Д. Павловського. Тут він провів дослідження з кількісного та якісного бактеріологічного аналізу питної води Києва, результати якого узагальнив у статті «К вопросу о микробах, особенно патогенных, питьевой воды г. Киева».

В 1905 році з‘явилась його праця «Опыты прививки гонококков мелким лабораторным животным и попытки к серотерапии». За дорученням професора О. Д. Павловського, проводив велику підготовчу роботу створення наукового та навчального музею хірургічних препаратів, що розпочав у 1904 році зі збирання препаратів для цього музею. Музей навчальних хірургічних препаратів, що був заснований М. М. Москальовим відіграв велику роль в поліпшенні викладання, в його максимальній наочності. У 1909 році він видав «Краткое описание учебного музея хирургических препаратов при кафедре хирургической патологии и терапии Университета Св. Владимира».

У 19041905 роках М. М. Москальов водночас працював ординатором хірургічного відділення Київського військового шпиталю, а від 1905 до 1909 року — на посаді палатного лікаря хірургічного відділення лікарні для чорноробів, де вдосконалював свою майстерність як хірург.

У 1908 році М. М. Москальов витримав випробування на ступінь доктора медицини на медичному факультеті Київського університету із правом представлення дисертації для затвердження в цьому вченому ступеню. В той самий рік у лабораторії хірургічної патології та терапії Київського університету він розпочав експериментально вивчати значення факторів застою сечі, травми та інфекції у ґенезі пієлонефритів. Під час перебування за кордоном у відрядженні, куди М. М. Москальова було направлено з науковою метою, — з 1 квітня 1909 по 1 квітня 1911 року — він продовжував розпочате ним дослідження в лабораторії І. І. Мечникова в Парижі. У 1912 році він опублікував «Отчет о заграничной командировке для изучения хирургии с 1 апреля 1909 по 1 апреля 1911 года», в якому виклав свої враження про успіхи хірургії в Західній Європі.

У 1909 році М. М. Москальов надрукував статтю «К вопросу о нагноении почек», у 1911 році — «К вопросу об изменениях в почках при заражениях животных разводкой Bacillus proteus vulgaris». Ці статті були частинами майбутньої його дисертації. Розпочату працю було ним успішно завершено в лабораторії кафедри хірургічної патології та терапії Київського університету у 1912 році.

Вказані дослідження М. М. Москальова склали докторську дисертацію під назвою «К учению об этиологии пиелонефритов». Рецензентами її, за дорученням медичного факультету Київського університету, були професори О. Д. Павловський, Ф. Г. Яновський та М. М. Волкович. Успішний захист дисертації відбувся 20 листопада 1913 року, а 22 листопада того ж року М. М. Москальова було удостоєно ступенем доктора медицини.

З січня 1915 року М. М. Москальова було переведено у молодші асистенти при кафедрі хірургічної патології та терапії Київського університету, а з вересня того ж року переміщено на посаду старшого асистента тієї самої кафедри. В квітні 1918 року його допустили до читання лекцій в університеті як приват-доцента з кафедри хірургічної патології та терапії. В цей період М. М. Москальов займався вивченням процесів загоєння пошкоджень, а також розроблював питання гнійної інфекції. До того часу відносяться його роботи: «О современных методах лечения ран», «К вопросу о гнойном воспалении коленного сустава после огнестрельных ранений».

У 1921 році М. М. Москальова було обрано директором пропедевтичної хірургічної клініки. Під керівництвом М. М. Москальова працювали клінічні ординатори, лікарі М. Ю. Лорин-Епштейн, П. І. Користенський, П. С. Бабицький, І. Г. Туровець, Ю. Г. Кучеренко, О. В. Бондарчук, в подальшому відомі хірурги, вчені.

Водночас М. М. Москальов був консультантом-хірургом Інституту туберкульозу, на багатому клінічному матеріалі якого ним були зроблені роботи з хірургічного лікування туберкульозу легень. У 1928 році в статті «О хирургических вмешательствах при туберкулезе легких» він пропагував оперативні методи, а саме, торакопластику, френікотомію, френікоекзерез, детально описав і протипоказання до їх застосування.

У 1932 році кафедру загальної хірургії 1-го Київського медичного інституту було скасовано, та М. М. Москальов пішов у відставку. Однак аж до 1938 року він продовжував лікарську діяльність як консультант лікувальних закладів Києва.

Помер 20 серпня 1940 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 13-І).

ДжерелаРедагувати