Моріо малий
вид птахів
| Моріо малий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Onychognathus walleri (Shelley, 1880) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мо́ріо малий[2] (Onychognathus walleri) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae). Мешкає на високогір'ях Східної і Центральної Африки.
Підвиди
ред.Виділяють три підвиди:[3]
- O. w. preussi Reichenow, 1892 — гори Камерунської лінії (південно-східна Нігерія, західний Камерун, острів Біоко);
- O. w. elgonensis (Sharpe, 1891) — від Південного Судану і ДР Конго до західної Кенії (на захід від Великої рифтової долини);
- O. w. walleri (Shelley, 1880) — центральна Кенія, Танзанія, північ Малаві.
Поширення і екологія
ред.Малі моріо мешкають в Нігерії, Камеруні, Екваторіальній Гвінеї, Південному Судані, Кенії, Танзанії, Уганді, Руанді, Бурунді, Демократичній Республіці Конго і Малаві. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 1000 до 3000 м над рівнем моря.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція іржастокрилих моріо становить від 6700 до 10000 птахів.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Onychognathus walleri. Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 17 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 17 червня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |