Морєв Микола Миколайович
Микола Миколайович Морєв (25 липня 1917 — 5 серпня 1997) — командир мінометного розрахунку 69-ї механізованої бригади (9-й механізований корпус, 3-тя гвардійська танкова армія, Воронезький фронт), молодший сержант, Герой Радянського Союзу.
| Морєв Микола Миколайович | |
|---|---|
| Народження |
25 липня 1917 Павловськ, Царськосільский повітd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія |
| Смерть |
5 серпня 1997 (80 років) Уфа, Башкортостан, Росія |
| Поховання | Південне кладовище |
| Партія | КПРС |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |
    |
Біографія ред.
Микола Миколайович Морєв народився 25 липня 1917 року в місті Павловську Петроградської губернії.
Росіянин. Закінчив Рибинський авіаційний технікум. Член КПРС з 1946 року. З 1939 року працював на Губернському моторобудівному заводі. З 1941 року після евакуації заводу в Уфу працював на Уфимському моторному заводі.
Призваний в Червону армію Молотовським райвійськкоматом міста Уфи в лютому 1942 року. Навчався в Астраханському військовому піхотному училищі. У діючій армії з червня 1943 року.
Молодший сержант М.М. Морєв відзначився 22 вересня 1943 року при форсуванні річки Дніпро в районі села Зарубинці (Канівський район Черкаської області).
У 1944 року після важкого поранення М.М. Морєв був демобілізований.
У 1944-1955 роках працював на Уфимському агрегатному заводі заступником начальника цеху; у 1955-1957 роках — на Губернському механічному заводі головним інженером. Потім повернувся до Уфи.
У 1957-1967 роках працював на Уфимському заводі «Гідравліка» заступником начальника цеху; в 1967-1973 роках — на Уфимських агрегатному, машинобудівному заводах. З 1973 року по 1977 рік до виходу на пенсію працював на Уфимському приладобудівному заводі.
Помер 5 серпня 1997 року. Похований в Уфі.
Подвиг ред.
«Командир мінометного розрахунку 69-ї механізованої бригади (9-й механізований корпус, 3-тя гвардійська танкова армія, Воронезький фронт) молодший сержант М.М. Морєв 22 вересня 1943 р. на саморобному плоту одним з перших форсував р. Дніпро в районі с. Зарубинці (Канівський район Черкаської області) і відразу ж став прикривати вогнем свого міномета переправу наших частин. При наступі перебував у бойових порядках піхоти і вогнем свого міномета розчищав дорогу наступаючим.
При закріпленні і розширенні плацдарму 29 вересня 1943 р. під час атаки танків і піхоти противника М.М. Морєв замінив вибулого командира мінометної роти і масованим вогнем відбив атаку. Було знищено до 200 гітлерівців і сім вогневих точок противника».
Звання Героя Радянського Союзу М.М. Морєву присвоєно 17 листопада 1943 року[1].
Нагороди ред.
- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (17.11.1943).
- Орден Леніна.
- Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня.
- Орден Червоної Зірки (05.10.1943).
- Медалі.
Література ред.
Башкирская энциклопедия / Гл. ред. М. А. Ильгамов. — Т. 4: Л-О. — Уфа: Башкирская энциклопедия, 2008. — 672 с. — ISBN 978-5-88185-068-5.
Посилання ред.
- Морєв Микола Миколайович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Республіканський музей Бойової Слави: Морєв Микола Миколайович.
Примітки ред.
- ↑ Наградной лист [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
