Відкрити головне меню

Михайло Якимович Мороз
Мороз Михайло Якимович.jpg
Народився 20 травня 1905(1905-05-20)
с. Бубнівка Гайсинського району на Вінниччині
Помер 13 липня 1937(1937-07-13) (32 роки)
Київ
Громадянство СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність письменник
Мова творів українська
Жанр вірш, нарис, оповідання, повість, п’єса

Миха́йло Яки́мович Моро́з (20 травня 1905, с. Бубнівка Гайсинського району на Вінниччині — 13 липня 1937, Київ) — український радянський поет, прозаїк, драматург.

Біографічні відомостіРедагувати

Михайло Якимович Мороз народився 20 травня 1905 р. в селі Бубнівка Гайсинського району на Вінниччині в хліборобській сім'ї.

Закінчив Гайсинський землемірний технікум, кілька років працював геодезистом. З 1928-го по 1931 рік був співробітником редакції газети «Колгоспне село».

РепресіїРедагувати

Арештований 25 лютого 1937 року. Проходив в одній справі із Дмитром Чепурним, Гнатом Пронем, Борисом Коваленком, Володимиром Ярошенком.

Звинувачений за ст. 54—8 КК УРСР 1927—60рр. (терористичний акт); ст. 54—11 КК УРСР 1927—60рр. (підготування до контрреволюційних злочинів).

Розстріляний 13 липня 1937 року в Києві.

Цитата з архіву СБУРедагувати

« 420. Мороз Михайло Якимович 23.05.1905

Україна Вінницька область Гайсинський р-н с. Бубнівка Українець Середня письменник безпартійний Одружений дружина - Мороз Віра Петрівна; син - Валентин, 10 р.; дочка - Галина, 5 р. 25.02.1937 ст. 54-8 КК УРСР 1927-60рр. (терористичний акт); ст. 54-11 КК УРСР 1927-60рр. (підготування до контрреволюційних злочинів) Військова колегія Верховний суд; СРСР 13.07.1937 ВМП (розстріл); конфіскація усього майна, яке належить засудженому на правах особистої власності розстріляний 13.07.1937 року в Києві

Фонд № 6, АІДС № 8171, арх. № 45056[1].

»

РеабілітаціяРедагувати

У його особовій справі, яка зберігається в Спілці письменників України, є копія ухвали Військової колегії Верховного Суду СРСР від 8 жовтня 1957 року про те, що судову справу щодо нього припинено за відсутністю складу злочину.

У згаданій справі є позитивні відгуки про творчість цього письменника, які належать Павлові Усенку і Юрію Гундичу. Останній, зокрема, засвідчує, що перед арештом Мороз закінчив роман «Диплом» про життя на Західній Україні за пілсудчини. Рукопис було відредаговано в Держлітвидаві України і повернуто авторові для перегляду. Але з арештом письменника весь його архів, в тому числі і рукопис роману, безслідно зникли.

Михайло Мороз реабілітований посмертно.

ТворчістьРедагувати

Літературну діяльність почав 1928 року.

ТвориРедагувати

Поетичні збірки

  • «Куємо перемогу» (1932),
  • «Світанкова зустріч» (1936)
  • «Вибрані поезії» (1961)

Книжки оповідань

  • «Вертуни» (1930),
  • «Розвідачі» (1931),

Книжки нарисів

  • «Вугільний крос» (1932),
  • «Румунський „Рай“» (1933)

Повісті

  • «Гнані і голодні» (1932),
  • «Повісті мого життя» (1933)

П'єса для дітей

  • «Зміна — зміні» (1932) яка широко використовувалася шкільною художньою самодіяльністю.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Письменники Радянської України. 1917–1987: Біобібліографічний довідник / Упорядники В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К.: Рад. письменник, 1988. — 719 с.
  • З порога смерті: Письменники України — жертви сталінських репресій / Авт. кол.: Бойко Л. С. та ін. — К.: Рад. письменник, 1991. — Вип. І / Упоряд. О. Г. Мусієнко. — 494 с.