Монастир Сітенно

буддійський храм в Японії
(Перенаправлено з Монастир Шітенно)

Монасти́р Шітенно́ або Шітенно́-дзі́ (яп. 四天王寺, してんのうじ, МФА[ɕiten̚.noː d͡ʑi], «монастир чотирьох небесних королів») — буддистський монастир в Японії. Належить секті Ва. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Осака, місто Осака, район Теннодзі, квартал Шітеннодзі 1–11–18. Монастирський титул — гора Арахака[1]. Заснований 593 року. Головною святинею монастиря є статуя бодгістаттви Каннон. До цінних пам'яток належать Лотосова сутра (національний скарб Японії), храм Рокудзі (важлива культурна пам'ятка Японії), картина мандали (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Один з найстаріших центрів буддизму в Японії. Протягом середньовіччя і нового часу був осередком секти Тендай.

Монастир Шітенно
Координати: 34°39′14″ пн. ш. 135°30′59″ сх. д. / 34.6539000° пн. ш. 135.5164500° сх. д. / 34.6539000; 135.5164500
Адреса префектура Осака, місто Осака, район Теннодзі, квартал Шітеннодзі 1–11–18
Титул гора Арахака[1]
Інші назви Монастир Тенно[2]
Монастир Конкомьо Шітенно Дайґококу[3]
Монасттир Міцу[4]
Монастир Наніва[5]
Монастир Хоріє[6]
Секта Ва
Статус Головний монастир секти
Святиня статуя бодгістаттви Каннон
Засновано 593
Засновник принц Шьотоку

Короткі відомості ред.

 
П'ятиярусна пагода

За переказом «Анналів Японії» Шітеннодзі був заснований у 593 році принцом-регентом Сьотоку. Монастир споруджувався для відзначення перемоги у громадянській війні про-буддистських сил, які очолював Соґа но Умако, над синтоїстськими силами під командуванням Мононобе но Морії. Дерев'яні споруди Шітеннодзі — Великі південні ворота, Середні ворота, П'ятиярусна пагода, Золота зала і Лекційна Зала — розташовувалися у своєрідній манері: в одну лінію, що тягнулася з півдня на північ[7]. Окрім них на території монастиря існували 4 службові будівлі, які займалися матеріальною і медичною допомогою прихожанам.

У 836 році Шітеннодзі сильно постраждав від удару блискавки, а у 960 році від пожежі згоріли дощенту основні культові споруди монастиря.

У XI столітті Шітеннодзі відреставрували і він став місцем паломництва японської аристократії та монарших осіб. Монастир був одним із центрів культу принца Шьотоку, якого вважали батьком-засновником японського буддизму. У Шітеннодзі тривалий час навчалися засновники різних японських сект: Сайтьо, Кукай, Сінран та Іппен.

У 1576 році Шітеннодзі згорів у ході війни Оди Нобунаґи з військами сектантів Ісіями-Хонґандзі. Монастир був відбудований Тойотомі Хідейосі, але знову згорів під час Осацьої кампанії Токуґави Ієясу 1614 року. Сьоґунат Токуґава відновив Шітеннодзі з нуля, але у 1801 році його вкотре спопелила блискавка. Чергові реставраційні роботи були закінчені через 11 років.

У новітні часи Шітеннодзі знову пережив ряд лих. 1934 року великий тайфун пошкодив П'ятиярусну пагоду і Середні ворота, які відремонтували за 5 років, але під час Другої світової війни, у 1945 році, він згорів в ході бомбардування Осаки силами ВПС Армії США. Протягом 19571963 років Шітеннодзі вкотре відбудували, але не з дерева, а залізобетону. У такому вигляді монастир зберігається по сьогодні.

Сучасний Шітеннодзі складається з центрального комплексу будівель, які відреставровані у корейсько-китайському стилі 6 століття, типовому для культури Асука (Райські ворота, Ворота Ніо, П'ятиярусна пагода, Золота зала, Лекційна зала); Павільйону Шьотоку[8], Ранкової Зали[9] (1623), Світлого павільйону п'яти мудростей[10] (1617), Кам'яних торії[11] (1294) та ряду інших споруд.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. яп. 荒陵山, あらはかさん.
  2. яп. 天王寺.
  3. яп. 金光明四天王大護国寺.
  4. яп. 御津寺.
  5. яп. 難波大寺.
  6. яп. 堀江寺.
  7. Цей порядок розташування монастирських споруд прийнято називати в японському мистецтвознавстві «розташуванням Шітеннодзі» (四天王寺式伽藍配置).
  8. яп. 聖霊院.
  9. яп. 六時堂. Входить до списку Цінних культурних пам'яток Японії.
  10. яп. 五智光院. Входить до списку Цінних культурних пам'яток Японії.
  11. Входить до списку Цінних культурних пам'яток Японії.

Джерела та література ред.

  • 四天王寺(考古学ライブラリー62) / 中村浩,南谷恵敬著. 東京 : ニュー・サイエンス社 , 1991.
  • 四天王寺古文書(清文堂史料叢書 第78-79刊) / 棚橋利光編. 大阪: 清文堂出版, 1996.

Посилання ред.