Відкрити головне меню

Координати: 40°13′40″ пн. ш. 24°13′11″ сх. д. / 40.2279278° пн. ш. 24.2198139° сх. д. / 40.2279278; 24.2198139

Монастир Ксиропотаму (грец. Μονή Ξηροποτάμου) — грецький чоловічий православний монастир на Святій горі Афон, займає в святогірській ієрархії восьме місце. Розташований на західному схилі крутому береговому Айон-Орос, над пристанню Дафні.

Монастир Ксиропотаму
Гора Афон [1]
Світова спадщина
Монастир Ксиропотаму
Монастир Ксиропотаму
40°13′40″ пн. ш. 24°13′11″ сх. д. / 40.22792777780577467° пн. ш. 24.219813888916779° сх. д. / 40.22792777780577467; 24.219813888916779
Країна Греція Греція
Тип змішаний
Критерії i, ii, iv, v, vi, vii
Об'єкт № 454
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 1988 (12 сесія)

CMNS: Монастир Ксиропотаму на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

За переказами заснування монастиря Ксиропотаму покладено в 5 столітті візантійською імператирицею Пульхерією, сестрою імператора Феодосія II. Нею споруджено храм на честь Сорока севастійських мучеників, про яких їй було видіння. У 7 і 8 століттях обитель Пульхерії спорожніла, але царевич Павло, з'явившись на Сухій протоці і заснувавши монастир, який носить його ім'я, звернувся до імператора Романа I із поданням про відновлення Ксиропотаму. Клопотання його імператор прийняв, але через три століття відновлений монастир зруйновав землетрус, вже у добу правління Михайла IX Палеолога, як стверджують афонські сказання — в покарання за прийняття унії з Римом.

Андронік II Палеолог знову відбудував усі будівлі, що і нині існують у Ксіропотаму, втім раз постраждалі в 16 столітті від пожежі та відбудовані султаном Селімом I за власний кошт. Згідно з легендою, яку доводить султанська грамота від 9 березня 1520 року, що зберігається в слов'янському перекладі в обителі Ксиропотаму — султан мав у сні видіння 40 севастійських мучеників, що звеліли відновити монастир Ксиропотаму на знак подяки Богові за допомогу, надану туркам під час підкорення Єгипту. Після того Ксиропотаму прикрашали вже волоські господарі.

РеліквіїРедагувати

Серед найцінніших реліквій монастиря:

ДжерелаРедагувати