Абдул Ахад Моманд
Абдул Ахад Моманд (пушту عبدالاحد مومند; нар. 1 січня 1959, Газні) — космонавт-дослідник космічного корабля «Союз ТМ-6» («Союз ТМ-5») та орбітальної станції «Мир»; перший і єдиний космонавт Республіки Афганістан.
| Абдул Ахад Моманд | |
|---|---|
| Дата народження | 1 січня 1959 (65 років) |
| Місце народження | Газні, Афганістан |
| Alma mater: | Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна, Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Краснодарське вище військове авіаційне училище льотчиків |
| Військове звання: | полковник |
| Нагороди: |
     |
Біографія ред.
Народився 1 січня 1959 року у селищі Сарда Шангарського району провінції Газні (Афганістан). За національністю пуштун. У 1976 році закінчив школу і поступив до Кабульського політехнічного інституту. У 1978 був призваний в армію і направлений в СРСР для отримання військової освіти. Навчався у Краснодарському та Київському військово-авіаційних училищах. Після повернення до Афганістану служив у ВПС Афганістану. 1987 року закінчив Військово-повітряну академію імені Юрія Гагаріна[1].
У листопаді 1987 року взяв участь у відборі кандидатів для здійснення спільного радянсько-афганського космічного польоту. У грудні 1987 року був названий одним з восьми кандидатів на політ. У січні у Москві був відібраний як дублер основного кандидата. У лютому 1988 року розпочав підготовку в Центрі підготовки космонавтів імені Юрія Гагаріна. У квітні 1988 року був переведений до основного екіпажу.
З 29 серпня 1988 року по 7 вересня 1988 року здійснив політ як космонавт-дослідник на космічному кораблі «Союз ТМ-6» та станції «Мир», разом із Володимиром Ляховим та Валерієм Поляковим. В політ взяв із собою два екземпляри Корану, національний прапор та набір конвертів для спецгасіння на борту «Миру»[1]. 31 серпня 1988 року була зроблена стиковка зі станцією «Мир», де працював її основний екіпаж: Володимир Титов і Муса Манаров.
Посадку корабля «Союз ТМ-5», з екіпажем у складі Володимира Ляхова та Абдула Моманда було заплановано опівночі з 5 на 6 вересня. Однак через проблеми з датчиками орієнтації і гальмівним двигуном, космонавтам довелося пробути в тісному спускальному апараті більше доби. У результаті посадку було здійснено незадовго до півночі з 6 на 7 вересня. Тривалість польоту становила 8 діб 20 годин 26 хвилин.
Після польоту закінчив Академію Генерального штабу. Працював у Афганському інституті космічних досліджень. Протягом шести місяців був заступником міністра цивільної авіації Афганістану. До 1992 року був членом Народно-демократичної партії Афганістану. Після приходу до влади режиму талібів був змушений виїхати за кордон.
Живе у місті Штутгарті у Німеччині, володіє маленькою фірмою.
Відзнаки ред.
- Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 вересня 1988 року за успішне здійснення міжнародного космічного польоту та виявлені при цьому мужність і героїзм присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 11 584).
- Орден «Сонце Свободи»;
- Герой Демократичної Республіки Афганістан з 1988 року;
- Медаль «За заслуги в освоєнні космосу» (12 квітня 2011; за великий внесок у розвиток міжнародного співробітництва в галузі пілотованої космонавтики)[2].
Примітки ред.
- ↑ а б Афганский" полет / Космическая энциклопедия astronaut.ru. [Архівовано 11 листопада 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Указ Президента Російської Федерації від 12 квітня 2011 року № 437 «Про нагородження медаллю „За заслуги в освоєнні космосу“ іноземних громадян» [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Література ред.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Председатель редакционной коллегии И. Н. Шкадов. — Москва: Воениздат, 1988. — Том 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2.